Головна/Лікування хвороб/Лікування хвороб органів травлення


3.1. Антибактеріальна терапія з урахуванням етіологічної ролі інфекційних збудників

У розвитку хронічного ентериту важливу роль відіграють перенесені дизентерія, сальмонельози, стафілококова інфекція. В останні роки велике значення надається іерсініямі, хампілобактеріям, протею, си-негнійний паличці, вірусам (зокрема, ротавірусу), а також протозой-ної та глистова інвазії (лямблії, аскариди, стронгілоїди, широкий льон-ТЕЦ, опісторхи, кріптоспорідіі). Однією з причин загострення і про-грессированию хронічного ентериту може бути повторне інфікування кишковою інфекцією, паразитарної або глистова інвазією.

Для боротьби з інфекцією призначають антибактеріальні препарати з урахуванням виділеної з кишечника мікрофлори і чутливості її до антибактеріальних засобів.

А. І. Парфьонов, Н. І. Екісеніна, Л. М. Крумс (1991) рекомендують призначати антибактеріальні препарати за наступними показниками:

з метою пригнічення росту будь-яких мікроорганізмів у верхніх відділах тонкої кишки, виявлених в кількості не менше 1014 мікробних тіл в 1 мл кишкового соку;

для пригнічення росту в товстій кишці залишкової флори (стафілококів, протея, дріжджів) і штамів мікроорганізмів зі зміненими властивостями (гемолітичних, ентеропатогенних і т.д.);

• при супутніх вогнищевих інфекціях - холециститі, пієліті, циститі і т.д.;

• при наполегливих проносах, що не піддаються лікуванню дієтою і в'яжучими засобами, загостреннях вогнищ інфекцій;

• при вираженномдісбактеріозе з активуванням патогенних штамів.

Е. А. Беюл, М. А. Виноградова, А. Р. Златкін, І. А. Морозов (1986) підкреслюють, що антибактеріальні препарати повинні призначатися за суворими показаннями, їх застосування виправдане в гострі періоди хвороби при встановленої етіології захворювання і в періоди загострення.

З літку впливу на виділену з кишечника різно "різну фло ру призначають препарати широкого спектра, що впливають на непозитивно і грамнегативні мікроорганізми і не володіють енте-ротропним властивістю.

Застосовують зазвичай середні терапевтичні дози, курс лікування одним препаратом - від 5 до 10 днів. При необхідності більш тривалого лікування використовують інший препарат.

При стафілококової дисбактеріозі ефективні еритроміцин або олеандоміцин по 0.25 г 3-4 рази на добу протягом 7-10 днів. Ці препарати малотоксичні, швидко всмоктуються у кишечнику. Тетрациклін, ампіцилін, канаміцин призначають у таблетках по 0.2 г 4-5 разів на день. Сигма-мицин (тетраолеан) ефективний при стафілококової дисбактеріозі, резистентном до еритроміцину, тетрацикліну. Поряд із зазначеними антибіотиками рекомендується стафілококовий анатоксин. Можливо також застосування бисептола-480 по 1 таблетці 2 рази на день, фталазолу по 1-2 г 4-6 разів на день.

При виявленні ієрсиніозу призначається левоміцегін по 0.5 г 3 рази на день протягом 7-10 днів, потім бісептол-480 по 1 таблетці 2 рази на день протягом 10-12 днів. За даними А. С. Логінова (1985), в період загострення діареї ієрсиніоз діагностується у 20% хворих хронічним ентеритом і колітом.

При протейной дисбактеріозі з успіхом застосовуються похідні 8-оксихіноліну, що мають широкий спектр антибактеріальної дії: інтесгопан по 1 таблетці 3 рази на день після їди протягом 7-10 днів, в тій самій дозі рекомендуються ентеросептол, мексаформ, ентероседів. При наполегливої ??діареї з успіхом можна застосувати препарат хінолонів I покоління - невіграмон (неграм) по 0.5 г 4 рази на день протягом 5 днів з тижневою перервою, повторними курсами.

Досить ефективні також препарати нітрофуранового ряду: фуразо-нал, Фуразолін, фурагін, фуразолідон, фуракрілін в таблетках по 0.15 г 4 рази на день протягом 7-10 днів. Перевагою нітрофуранових сполук є повільний розвиток стійкості до них мікрофлори. Ефективний протейний бактеріофаг по 25 мг 2 рази на день всередину 3 цикли по 4 дні з перервою 3 дні.

При синьогнійної інфекції призначаються поліміксину М сульфат в таблетках по 500,000 ОД 6 разів на день протягом 10 днів, гентаміцин внутрішньом'язово по 40-80 мг 3 рази на добу, карбеніцилін по 1-2 г 4 рази в "добу внутрішньом'язово.

Якщо при посіві калу виділені хеликобактерии, призначають еритроміцин, гентаміцин, тетрациклін, фуразолідон.

Для лікування хронічного ентериту, пов'язаного з лямбліоз, застосовується метронідазол (трихопол) по 0.25 г 3-4 рази на день протягом 2-3 тижнів або фуразолідон по 0.15 г 4 рази на день протягом 10-14днів.

При поєднанні хронічного ентериту з хронічним холециститом на тлі гіпохлоргідрії доцільне призначення ніходіна по 1 г 4 рази на день після їжі протягом 10-14 днів; препарат має бактерицидну, бактеріостатичну, жовчогінну дію. При необхідності можна провести повторно 2-3 курсу з 10-денною перервою.

При анаеробної флори ефективний Лінкоміцин в капсулах по 0.5 г 4 рази на день всередину, кліндаміцин по 0.30-0.45 г всередину 4 рази на день, метронідазол по 0.25 г 4 рази на день; ефективні також сульфаніламіди і нітрофурановие кошти. Однак похідні оксихіноліну не слід призначати хворим із захворюваннями зорового нерва, периферичної нервової системи, печінки, нирок, непереносимістю йоду.

При виявленні патогенних грибів (особливо при кандидозі) призначається ністатин або леворин по 500,000 ОД 3-4 рази на день протягом 10-14 днів.

У разі неможливості визначити вид кишкової флори, що викликала загострення хронічного ентериту, але за наявності клінічних показань до антибактеріальної терапії доцільне застосування препаратів широкого спектру дії (нітрофуранових, оксіхінолінових з'єднань, \% розчину хлорофіліпту по 30 крапель 3 рази на день).

В останні роки широке поширення отримав препарат т-тетрікс. Він складається з 3 активних антисептиків: ТІЛІХІНола - 50 мг, тіліхінол-И-додецилсульфату - 50 мг, тілброхінола - 200 мг, які потенціюють дію один одного. Препарат є бактерицидним кишковим антисептиком, в терапевтичних дозах не змінює нормального складу кишкової флори. Діючи на патогенні бактерії, інтет-РІКС захищає фізіологічну діяльність сапрофітної флори. Ін-тетрікс має широкий спектр антимікробної дії, пригнічує більшість кишкових бактерій, грампозитивних і невід'ємних, а також володіє протигрибковим (протівокандідомікозним) і амеб-цідним ефектом (пригнічує вегетативні форми).

Призначається при гострій діареї по 2 капсули 3 рази на день протягом 3-5 днів, при дісбакгеріозе кишечника - по 2 капсули 2 рази на день 10 днів.

Наявність метальнимі груп і відсутність галогенів хлору і йоду в молекулі інтегрікса на відміну від інших гідроксихінолін забезпечує його хорошу переносимість та відсутність побічних ефектів.