Головна/Лікування хвороб/Лікування хвороб органів дихання


 

Гостра дихальна недостатність (ГДН) - дуже тяжке ускладнення гострої пневмонії. Розрізняють 3 ступеня одн.

 

I ступінь ОДН. Характеризується скаргами на відчуття браку повітря, занепокоєнням, ейфорією. Шкіра волога, бліда, з легким ак-роціанозом. Наростає задишка - 25-30 подихів у хвилину, помірно підвищується артеріальний тиск. Ра02 знижено до 70 мм рт. ст., РаС02 - до 35 мм рт. ст. і нижче.

 

II ступінь ОДН. У хворого виникають збудження, марення, галюцинації. З'являються профузний піт, ціаноз (іноді з гіперемією), виражена задишка (число подихів у хвилину 35-40), тахікардія, артеріальна гіпертензія. Ра02 знижено до 60 мм рт. ст.

 

III ступінь ОДН. Настає кома з клонічними і тонічними су

дорогами, зіниці широкі, ціаноз виражений, дихання поверхневе,

часте (більше 40 за хвилину), перед зупинкою серця дихання стає

рідкісним. АТ різко знижений. Ра02меньше 50 мм рт. ст., РаС02 підвищено до

100 мм рт. ст.

 

ОДН обумовлена ??зменшенням перфузії легень, чому сприяють:

 

• вимкнення великої частини легенів з вентиляції;

 

• підвищення агрегації формених елементів крові;

 

вивільнення вазоактивних медіаторів: серотонін виділяється в ході агрегації тромбоцитів і викликає спазм посткапілярних (венулярних) сфінктерів; гістамін, брадікііін, катехоламіни викликають ваз о-і бронхоконстрикцію, зміна проникності аль-веолярно-капілярної мембрани;

 

• розслаблення в дальнейшемартеріолярних сфінктерів і збереження спазму венулярних сфінктерів, що викликає застій крові в легенях;

 

• наростання гіпоксії і молочнокислого ацидозу;

 

• порушення проникності судинної стінки і гідростатичного тиску внаслідок застою крові сприяє виходу рідини із судинного русла в інтерстиціальний простір, в легенях накопичується рідина;

 

• вследствиепериваскулярного набряку і зниження перфузії зменшується продукція сурфактанта, спадаются альвеоли;

 

• інтерстиціальна рідина здавлює термінальні бронхіоли, що ще більше знижує легеневі обсяги.

 

ОДН ускладнює перебіг крупозної пневмонії, зливної вогнищевої, вірусно-бактеріальної, нерідко легіонеллезной та інших видів пневмоній.

 

Сайкс, Мак-Нікол і Кемпбелл (1974) виділяють чотири послідовних етапи лікування ОДН при гострій пневмонії:

 

1. Придушення інфекції та відновлення трахеобронхиальной прохідності шляхом дренування дихальних шляхів і введення активних бронходилататорів.

 

2. Адекватна киснева терапія.

 

3. Стимуляція дихання.

 

4. Ендотрахеальна інтубація або Трахеостомія, перехід на искусст-венную вентиляцію легенів.