У наш час дисбактеріоз кишечника поширений не менше, ніж ГРЗ
Дисбактеріоз кишечника - це порушення якісної видової рівноваги складу мікрофлори кишечника і шлунково-кишкового тракту під впливом внутрішніх і зовнішніх подразників.
Симптоми дисбактеріозу кишечника
Найчастіше дисбактеріоз кишечника не має жодних яскраво-виражених клінічних симптомів, маючи латентний перебіг хвороби. Запідозрити дисбактеріоз кишечника можливо при тривалих розладах роботи шлунково-кишкового тракту, алергічної патології, при астенічних станах і імунокомпрометації.
Однією зі складових мікрофлори кишечника є вид біфідобактерій. При зменшенні їх кількості процеси травлення значно важко, відбувається зниження процесу всмоктування поживних речовин і засвоєння вітамінів і мікроелементів - заліза, кальцію і т.д. іноді дисбактеріоз може сприяти розвитку гіпопротеїнемії.
Інший вид бактерій кишечника носить назву лактобактерій. Їх зменшення призводить до зрушень РН-балансу в лужну сторону і зниження ферментативної активності. Ця патологія призводить до засвоєння кишечником речовин та продуктів життєдіяльності патогенних бактерій, посилюючи навантаження на нирки і печінку, приводячи до порушень їх роботи.
Зниження кількості біфідо-і лактобактерій призводить до заселення мікрофлори кишечника умовно-патогенною флорою. Патогенні мікроорганізми дуже швидко розмножуються в сприятливій мікрофлорі кишечника, внаслідок чого відбувається утруднення всмоктування мікро-і макронутрієнтів. Токсичні відходи, що вказують на дисбактеріоз кишечника, життєдіяльності патогенних бактерій надають отруйну дію на нирки і печінку людини, підвищують проникність стінок кишечника і гальмують перистальтику. Усі наступні порушення в процесі травлення призведуть до різкого зниження ваги тіла, відставання в рості і розвитку дітей, астенічних станів.
Від розмноження патогенної мікрофлори кишечника страждає і імунна система всього організму. Основним показником шкоди для імунітету можна виділити зниження продукції імуноглобуліну (IgA), що значно підвищує ризик зараження інфекційними захворюваннями і вказує на дисбактеріоз кишечника. В результаті у хворого виникає частіше зараження ГРЗ, гайморитом, синуситом, бронхітом і підвищення ризику алергічних патологій (алергічні дерматити, атопічні дерматити, нейродерміти, бронхіальна астма тощо).
З усього цього можна зробити висновок, що існує безліч негативних факторів впливу дисбактеріозу на організм людини. Крім усього перерахованого, можна виділити ще й високий ризик захворювання хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба, коліт і т.д.), алергічними захворюваннями, захворюваннями печінки, нирок, подагри, порушення водно-сольових обмінів (сечокам'яна хвороба), порушення менструального циклу, утворення злоякісних пухлин в шлунково-кишковому тракті і багато, багато іншого.
Причини дисбактеріозу кишечника
Розвитку дисбактеріозу кишечника можуть сприяти кишкові інфекції різної етіології, захворювання шлунково-кишкового тракту з протіканням порушень механічної активності, а також призначення природних і штучних антибіотиків, променевої радіо-та хіміотерапії, наслідок тривалого застосування різних гормонів.
Розвиток дисбактеріозу особливо активно при зловживанні процедур гідромеханічних очищень товстої кишки (сифона клізма, «кишковий душ» і т.д.), схильність тривалим стресовим ситуаціям, зміною клімату, нераціональним харчуванням та наслідками порожнинних операцій.
Діагностика дисбактеріозу кишечника
Основним аналізом виявлення дисбактеріозу кишечника є бактеріальний посів калу хворого. Мікробіологічне дослідження свідчить про якісний і кількісний стан мікрофлори шлунково-кишкового тракту і дозволяють виявити дисбактеріоз кишечника.
Також використовується біохімічне дослідження вмісту кишечника та визначення його біохімічних маркерів. Про дисбактеріоз говорять при наявності лужної фосфатази, ентерокінази і збільшенні фруктози і лактози.
Дисбактеріоз кишечника можна виявити і на мікробіологічному рівні змін в товстій кишці шляхом виявлення в калі складових карбонових кислот, метиламіну, серотоніну і крезолу. Тим не менш, вони не є основними передумовами для встановлення діагнозу, основну роль відіграє склад і пропорції питомої ваги оцтової, капронової, валеріанової і масляної кислот.
Лікування дисбактеріозу кишечника
При відхиленнях від норми показників дослідження калу на дисбактеріоз кишечника у «здорової» людини лікування не призначається. Дисбактеріоз лікується тільки при його впливі на організм, яке викликає клінічні прояви.
Дисбактеріозна терапія полягає в призначенні комплексу лікарських препаратів, підбір яких лікар проводить на підставі даних лабораторного дослідження.