Буркун лікарський жовтий

Буркун лікарський жовтий - однорічна або дворічна трав'яниста рослина з сімейства бобових з гіллястим стеблом заввишки до 1 м. Листя дрібне, з зубчастими краями і шиловидними прилистниками. Квітки дрібні, жовті, пахучі, зібрані в подовжені кисті. Плід - овальний голий боб. Насіння яйцеподібні, зеленувато-жовті. Цвіте у червні-вересні. Плоди дозрівають в липні-жовтні. Зустрічається як бур'ян на сухих пустирях, схилах ярів, по окраїнах полів і біля доріг, на пасовищах, в розріджених світлих лісах. Рослина зимостійка, посухостійка. Добре росте на грунтах, багатих вапном. У листі і стеблах містяться до 1,2% ароматичної речовини кумарину, кумаринова кислота, дикумарин, до 21% протеїну, 16% білка, 2,7% жиру, до 25% клітковини, похідні пурину, до 0,01% ефірної олії, слизові речовини, токоферол, аскорбінова кислота, каротин. Крім того, в листі виявлені мелілотолова кислота і масляниста речовина мелілотол, яка, як і кумарин, надає рослині своєрідний аромат. Рослина у великих кількостях отруйна. Буркун лікарський - хороший медонос. Він дає 200-600 кг меду з 1 га. З молодих і свіжих листків готують салати, окрошки, супи. Ароматну суміш сухого листя і суцвіть вживають як заправку в супи, салати і компоти для поліпшення смакових якостей. Сухі і свіжі листя використовують для приготування вин, лікерів, настоянок. Молоді потовщені корені в смаженому і вареному вигляді їстівні. Настій трави призначають як седативний, діуретичний, відхаркувальний, антибактеріальний, протиспазматичний, болезаспокійливий засіб.