Материнка звичайна

Трав'янистий багаторічник заввишки 40-60 см, здавна вельми популярна у європейських, особливо у слов'янських, народів. Листя черешкові, супротивні, довгасто-яйцеподібні. Квітки блідо-пурпурові, зібрані на верхівках стебла і гілок в волотисте суцвіття. Цвіте материнка з липня по вересень. Під час медозбору активно відвідується бджолами. Латинська назва рослини походить від грецького слова oros - гора, що виразно вказує на місця зростання материнки звичайної у природі: гори і пагорби, сухі відкриті простори, узлісся або галявини серед чагарників, де материнка утворює більш-менш великі зарості. З лікувальною метою використовується трава, зібрана під час цвітіння на висоті 20-30 см від поверхні грунту. Настій застосовують при недостатньому виділенні шлункового соку, при атонії шлунка і кишечника, а також як відхаркувальний засіб при захворюваннях органів дихання. Використовується також для ароматичних ванн, при безсонні, хворобах печінки і гінекологічних захворюваннях. Не рекомендується часто вживати материнку. Передозування, за деякими джерелами, може призвести до гормонального розбалансування чоловічого організму. Не можна вживати її і жінкам у період вагітності (оскільки материнка може надавати абортивну дію), а в період годування дитини груддю використовувати цю рослину можна лише з дозволу лікаря. Не варто також захоплюватися чаями з материнки людям зі зниженим тонусом. Спосіб застосування: для приготування відвару 15 г сухої сировини заливають 200 мл окропу; п'ють в теплому вигляді по 1 столовій ложці 3 рази на день.