Гулявник лікарський

Гулявник лікарський - однорічна або дворічна трав'яниста рослина з сімейства хрестоцвітних з шорстким від жорстких волосків гіллястим стеблом заввишки 40-60 см. Стебло гіллясте. Листя перисто-розсічені з довгастими, бічними лопатями і з подовженою списоподібною верхньою часткою. Квітки дрібні, зібрані в суцвіття у вигляді кистей на кінцях стебла. Пелюстки блідо-жовті. Плоди - циліндричні, стручки довжиною 2-4 см. Цвіте з травня по жовтень. Хімічний склад гулявника лікарського вивчений недостатньо. Відомо, що в надземній частині рослини містяться дубильні речовини, більше 100 мг% аскорбінової кислоти, Р-активні речовини, до 76 мг% каротину, глікозиди. У насінні 24-36% жирної олії, 2,36% гірчичної, до 1,5% глікозиду типу синигрин. Надземну частину в народній медицині застосовують у вигляді настою при колітах, дизентерії. Листя і стебла у свіжому вигляді використовують для лікування туберкульозу легенів, астми, кашлю і як діуретичний засіб. Настій листя п'ють при захворюваннях дихальних шляхів і сечового міхура, його рекомендують як в'яжучий і протицинговий засіб. Насіння застосовують при онкологічних захворюваннях. В їжу придатне молоде листя і стебла, з яких готовлять салати, супи, приправи, пюре. Листя гулявника перед вживанням заливають окропом і витримують в ньому 3 - 5 хв. Зазвичай ця рослина використовується тільки в літній період. Насіння в невеликій кількості вживають у їжу замість гірчиці. Крім того, з насіння всіх видів Гулявника можна отримувати жирну олію. Усі види Гулявника їстівні. Найчастіше їх використовують як пряність. Гулявник - хороший медонос.