Головна/Лікування хвороб/Неонатологія


З приводу вибору стартового інотропного препарату єдиної думки в літературі немає. У Росії, як правило, в якості стартового препарату інотропов-ної підтримки вибирається допамін в дозі 2, 5 - 5, 0 мкг / кг / хв. Основні до-зозавісімие ефекти інотропних препаратів представлені в таблиці 59.

За кордоном є рекомендації (Roze et al., 1993) проведення стартової інотропної терапії добутаміном в дозах від 10 до 20 мкг / кг / хв, враховуючи редукуючої вплив допаміну в дозі більше 4 мкг / кг / хв на ренальний кровотік, а також доведене його вплив на опір судин (підвищення) і серцевий викид (зменшення).

У нашій країні при відсутності ефекту від допаміну в дозі 5,0-7,5 мкг / кг / хв, в умовах адекватного навантаження обсягом і рН не менше 7,25, прийнято збільшувати дозу - більше 7, 5 - 1 0 мкг / кг / хв. Однак підвищення зазначеної дози веде до зниження ргеффекта допаміну. З цієї причини в даний час при необхідності збільшення дози допаміну більше 5,0-7,5 мкг / кг / хв для збереження його ефекту і посилення ргеффекта призначають додатково добутамін у дозі 5 - 2 0 мкг / кг / хв.

Інотропна підтримка

При недостатньому ефекті або відсутності ефекту від добутаміну, третім препаратом призначають адреналін, краще зберігає свої властивості інотропні при низькому рН (рис. 6.1). Дози адреналіну - від 0,025 до 1,0 мкг / кг / хв. Введення гідрокортизону в дозі 2,5 мг / кг може посилити судинний ефект інотропов.

Інотропна підтримка

При лікуванні гемодинамічних порушень необхідно враховувати, що у деяких дітей, особливо недоношених, є транзиторна надпочеч-ників недостатність, що змушує як етапного лікування застосовувати глюкокортикостероїди. Препаратом вибору при цьому є гідрокортизон (1 0 - 1 5 мг / кг / сут.) Протягом 1 - 3 доби. Доцільно внутрішньовенне мікроструйно введення препарату з рівномірним розподілом дози протягом доби. Подробиці див. розділ XXI, т. II, с. 375.

Забезпечення венозного доступу має бути проведено до початку транспортування хворого, виходячи зі стандартів, прийнятих в конкретному регіоні.

Для проведення інфузійної терапії можуть використовуватися різні типи катетерів (див. табл. 6.23).

Довжина пупкового катетера визначається метою, з якою він поставлений, і розраховується шляхом вимірювання відстані від пупка до плеча (латеральний кінець ключиці) і далі по таблиці (табл. 6.24).

Як відомо, періодичні помилки при внутрішньовенному введенні рідин і препаратів неминучі. У зв'язку з цим у книзі Сучасна терапія в неонатології (2000) перераховані десять золотих правил, що знижують небезпеку внутрішньовенних інфузій. Вважаємо за необхідне привести їх повністю.

Зведіть до мінімуму призначення лікарських препаратів, при можливості вводите їх 1-2 рази на день.

При відсутності абсолютної необхідності ніколи не проводите інфузію дитині більш ніж через 2 внутрішньовенних лінії в один і той же час.

Не набирайте одночасно більше 30 мл будь-якої рідини в будь шприц, який використовується для тривалої інфузій препаратів або годування новонародженого з масою тіла менше 1000

Щогодини записуйте кількість введеної через кожен шприці-вої насос внутрішньовенно рідини, спостерігайте за рухом шприца і перевіряйте місце інфузій.

При проведенні інфузій з використанням великого (500 мл) резервуара і застосуванням перистальтичного насоса (або крапельниці з перетискають клапаном і лічильником крапель) розсудливо помістити бюретку між основним резервуаром і контрольної частиною. Обмеження кількості рідини в бюретці знизить небезпеку раптової перевантаження рідиною, підрахунок кількості рідини, що залишається кожну годину в бюретці, прискорить виявлення будь-яких помилок введення.

Інотропна підтримка

За винятком рідкісних причин, не міняйте режим годування або інфу-зійної терапії більш ніж 1 - 2 рази на день. Спробуйте приурочити ці зміни до ранкового або вечірнього обходу.

Не проганяйте запроваджений у внутрішньовенну лінію препарат або рідина шляхом тимчасової зміни швидкості роботи шприцевого насоса. Існує небезпека, що шприцевий насос не буде повернений до колишнього режиму роботи, а, крім того, небезпечно і болюс-ное введення дитині з нормальним рівнем цукру в крові несподівано великого обсягу глюкози. Невелике число дітей потребує введення будь-якого препарату у вигляді швидкої болюсної інфу-зії (крім випадків гострого колапсу).

Препарати, які необхідно вводити протягом 30 хв і більше, вводяться окремим шприцевим насосом через інфузійну систему, підключену до існуючої внутрішньовенної лінії. Шприц ніколи не повинен містити більше 2 доз препарату. При проведенні такої додаткової інфузії швидкість основний інфузії не повинна змінюватися.

Уникайте випадкового введення маленьким новонародженим дітям надлишкових кількостей натрію. Застосування для промивання катетера розчинів геплок, гепсал (розчини гепарину) або 0,9% розчину натрію хлориду іноді достатньо для того, щоб подвоїти добове надходження натрію маленькому новонародженій дитині.

Призначення потенційно токсичних або летальних препаратів (таких, як хлорамфенікол або дигоксин) вимагає великої обережності. Існує відносно невелике число ситуацій, в яких показано застосування таких потенційно небезпечних препаратів.

У цьому ж керівництві дані, на наш погляд, надзвичайно цінні рекомендації для практичної роботи, які можна охарактеризувати якщо щось пішло не так:

Чи той препарат ви взяли? Перевірте назву і дозування препарату, зазначені на ампулі (флаконі) і коробці.

Чи не минув термін придатності препарату? Перевірте маркування препарату.

Чи правильно препарат розведений? Прочитайте рекомендації в керівництві.

Тому пацієнту ви вводите препарат? Перевірте прізвище пацієнта.

Правильну чи дозу препарату ви вводите? Двоє людей незалежно один від одного повинні співвіднести кроки 1 - 4 з формою призначення препарату.

Правильно ви під'єднали шприц? Не працюйте одночасно з кількома пацієнтами - тільки з одним!

Прохідна чи внутрішньовенна лінія? Правильну чи лінію Ви вибрали?

Чи необхідно введення розділяє і промивання розчину? Двоє людей повинні перевірити вміст шприца для промивання катетера.

Чи позбулися ви від всіх осколків (наприклад, кінчиків скляних ампул)?

Правильно ви записали свої дії?

При підозрі на неправильну роботу шприцевого насоса або регулятора крапельної інфузії вимкніть обладнання та замініть його без зміни установок швидкості інфузії.