Головна/Лікування хвороб/Ендодонтія


Різні чинники можуть ускладнювати майбутнє едодонтичне лікування. При кальцифікації, відгалуженнях каналів, резорбтивних дефектах ендодонтичне лікування можливе, якщо зуб має стратегічне значення (мал. 4-4). Ще одна проблема - неможливість ізоляції зуба, в результаті чого можливе бактеріальне забруднення каналу (каналів). Додаткові канали і корені можуть анатомічно розташовуватися так, що рентгенологічне дослідження їх не завжди виявляє . Специфіка випадків повторного лікування - рішення технічно-складних задач. Наявні уступи, перфорації, штифти можуть ускладнювати лікування і ставити під сумнів прогноз. Стоматолог повинен помітити й оцінити ці потенційні проблеми та врахувати їх при ухваленні рішення про збереження зуба, маючи на увазі можливість направити пацієнта до вузького спеціаліста. Rosenberg і Goodis запропонували метод, за допомогою якого лікар стоматолог загальної практики може обстежити кожного пацієнта, визначити можливі проблеми при лікуванні і вирішити, в яких випадках пацієнт повинен бути направлений до вузького спеціалісту.

Деякі стоматологи використовують просту формулу, щоб визначити, в яких випадках самостійно проводити ендодонтичне лікування, а в яких направляти пацієнта до фахівця. Визначальним, ключовим, фактором може бути, наприклад, число коренів, або інтенсивність процесу (гострий або хронічний).

Інші фактори, які можуть впливати на прийняття рішення в ендодонтії

Якщо стоматолог загальної практики приймає рішення про самостійне лікуванні, то планування лікування повинно відповідати досягненню визначеної мети при кожному відвідуванні. Наприклад, при лікуванні моляра або премоляра метою першого відвідування може бути створення хорошого доступу до каналів і їх повна механічна обробка, а пломбування відкладено на наступне відвідування. Лікування однокореневого зуба без ускладнень з життєздатною пульпою може бути заплановано водно відвідування; при цьому має бути достатньо часу для проведення процедури без зайвого стресу. Ці рекомендації мають під собою біологічну основу; не можна провести часткову механічну обробку і залишити запалену пульпу в каналі, тому що фрагменти пульпи будуть викликати біль і можуть розвинутися ускладнення. Тому інструментальну обробку каналів можна починати, тільки якщо час дозволяє провести повну екстирпацію пульпи. Велике значення для прийняття рішення про направлення пацієнта до вузького спеціаліста мають навички лікаря і складність випадку.