Ішемічна хвороба серця (ІХС)

Двовимірна ехокардіографія може візуалізувати аномалії під час руху стінок шлуночка, які асоціюються з інфарктом або тимчасовою ішемією міокарда. Враховуючи вираженість порушень систолічного скорочення і зменшення систолічної товщини стінок в систолу, можна оцінити ступінь поширення інфаркту і виявити інфаркт-пов'язану коронарну артерію. Розміри інфаркту, отримані за допомогою двовимірної ехокардіографії, добре корелюють з результатами інших досліджень, наприклад сцинтиграфією міокарда з ізотопом талію, максимальною активністю креатинфосфокінази в сироватці та патолого даними.

Ехокардіографія також використовується для виявлення ускладнень гострого інфаркту міокарда, що включають в себе утворення внутрішньошлуночкових тромбів, розриви папілярних м'язів, дисфункції клапанів, розрив міжшлуночкової перегородки, утворення аневризм і випіт у порожнині перикарда. Хоча ехокардіографія і може виявити всі ці наслідки захворювання коронарної артерії, її роздільної здатності вистачає для візуалізації самих артерій.

Стрес-ехокардіографія може бути використана для непрямої оцінки ступеня тяжкості ішемічної хвороби серця навіть за відсутності інфаркту. Ця методика дозволяє оцінити регіональні порушення рухів стінок лівого шлуночка, що виникають в результаті фізичного навантаження або введення спеціальних препаратів, таких як добутимін та дипіридамол. Оборотну ішемію міокарда можна розпізнати з розвитку під час стресу аномалії руху стінок в області зменшеного коронарного кровотоку.

Кардіоміопатії - це захворювання міокарда, які бувають трьох типів: дилатаційна, гіпертрофічна і рестриктивна. Часто за допомогою ехокардіографії вдається розрізнити ці три види, а також оцінити ступінь тяжкості дисфункції міокарда. Наприклад, на мал. 3.11 зображені потовщені стінки шлуночка, типові для гіпертрофічної кардіоміопатії.

Двовимірна ехокардіографія дозволяє виявити аномальні структури в порожнині перикарда (наприклад, збільшення нормальної кількості перикардіальної рідини, нитки фібрину, пухлини, згустки). Тампонада і констриктивний перикардит, як основні функціональні наслідки захворювань перикарда, мають характерні ехокардіографічні ознаки. При тампонаді збільшений перикардіальний тиск здавлює камери серця, що призводить до циклічного колапсу правого передсердя, правого шлуночка і, іноді, лівого передсердя (мал. 3.12).

Констриктивний перикардит розпізнається за збільшеною товщиною перикарда або за його збільшеної ехоконтрасності, а також по наявності аномалій у русі стінок лівого шлуночка в діастолу.

Таблиця 3.2 підводить підсумок основним ехокардіографічним ознаками поширених серцевих захворювань.