Головна/Лікування хвороб/Лікування хвороб органів дихання


 

Штучна регуляція дихання широко застосовується в комплексній терапії хронічних бронхітів обсгрукгівних і бронхіальної астми.

 

Опір може бути створене у фазі вдиху, видиху або протягом усього дихального циклу. Найбільш часто використовується резистивное (аеродинамічний) опір потоку повітря, що досягається шляхом застосування різних пристосувань і пристроїв (діафрагм, вузьких трубок, свистків, небуляторов, регуляторів дихання).

 

Регулятор дихання - мініатюрний пристрій, за формою нагадує свисток, що має канал вдиху і видиху, клапан в торцевій частині і діафрагму, за допомогою якої можна змінити опір на видиху і створити протягом видиху позитивний тиск 2-4 см вод. з т. Дихальна гімнастика з використанням регулятора дихання проводиться в положенні хворого сидячи за столом за 1-1.5 год до їди. Ніс закривається зажимом, видих повільний, візуально контролюється за показниками водяного манометра. Вдих неглибокий.

 

Курс лікування триває від 3 тижнів до 4 місяців.

 

Лікування проводиться в два етапи.

 

1-й етап - навчання довільній регуляції дихання. Контрольне заняття з регулятором дихання.

 

2-й етап (основний) - щоденні заняття з регулятором по 40-60 хв 3-4 рази на день до їжі та перед нічним сном.

 

План заняття: 30-40 хв - дихання через регулятор дихання; 20-25 хв - довільна регуляція глибини дихання; 5 хв - дробовий видих через регулятор дихання (дренажний вправа).

 

Кожні 5 хв хворий вимірює тривалість затримки дихання на глибині спокійного видиху, записуючи показники в щоденнику.

 

Денні заняття проводяться з методистом, решта - самостійно.

 

Штучна регуляція дихання застосовується на тлі застосування бронхолітиків з подальшим зменшенням їх дози.

 

Перед призначенням штучної регуляції дихання ставиться проба: до і після занять з регулятором дихання тривалістю 20-30 хв досліджується функція зовнішнього дихання. Показанням до призначення методу є збільшення ЖЄЛ, ФЖЄЛ, резервного обсягу видиху.

 

У хворих з супутньою ІХС під час і після занять рекомендується проводити ЕКГ-контроль.

 

Механізм позитивного терапевтичного дії штучної регуляції дихання при бронхіальній астмі:

 

• зменшення експіраторного колапсу бронхів;

 

• розкриття ателектазірованних ділянок легенів;

 

• уменьшеніевентіляціонно-перфузійного співвідношення;

 

• зменшення швидкості потоку повітря в бронхах внаслідок більш рідкісного дихання, що приводить до меншого роздратування іррітатівних рецепторів і бронходилатації;

 

• збільшення сили дихальних м'язів.

 

Найкращі результати відзначені у хворих на бронхіальну астму з легким і среднетяжелой формами і у хворих бронхітом з помірною дихальною недостатністю.