Головна/Опис хвороб/Інфекційні хвороби (Грип, Дизентерія, Інфекційний мононуклеоз...)


Кір
Фото кір

Кір - гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом РНК. Кір може передаватися повітряно-крапельним шляхом. Характерними ознаками захворювання є катаральні запалення, поява екзантеми, інтоксикація.

Симптоматика захворювання (кір)

Кір має кілька періодів:

- Інкубаційний, приблизно 14-21 день;

- Катаральний, десь 3-4 дні;

- Період, що характеризується висипаннями, в середньому 3-4 дні;

- Період пігментації.

Перший період захворювання (інкубаційний) в основному протікає без особливих проявів симптомів захворювання, зрідка може супроводжуватися загальною слабкістю і швидкою стомлюваністю організму.

Вірус кору потрапляє у повітряне середовище з відділеннями у верхніх дихальних шляхах. Повне звільнення організму від вірусу відбувається до кінця періоду лікування, тому носій вірусу залишається заразним практично весь період, небезпека зараження проходить десь за 3 дні до повного зникнення клінічних ознак хвороби.

Другий період захворювання - катаральний, протікає з яскраво вираженими клінічними ознаками захворювання. Для кору характерними вважаються такі ознаки, як: лихоманка, енантема, риніт, кашель, кон'юнктивіт та інші катаральні прояви. На слизових оболонках щік можуть проявлятися плями Філатова-Коплика, коли зовні вони мають вигляд, ніби їх обсипали манною крупою. Висип може бути як незначним, так і займати практично всю внутрішню поверхню рота. Такий висип найчастіше проходить ближче до періоду шкірних висипань на тілі.

Період висипань тіла (кір) супроводжується інтоксикацією, катаральними проявами різними, тимчасовим проявом плямисто-папульозного висипу і навіть деякими змінами в роботі серцево-судинної системи організму.

Стадія пігментації характеризується відносною нормалізацією всіх процесів, в яких сталися порушення, а також значним зниженням реактивності імунної системи.

За формою проходження розрізняють легку, середньотяжку і важку форму захворювання. Кір залежить від ступеня вираження клінічних ознак і наявності або відсутності ускладнень в процесі проходження хвороби. Також розрізняють форми перебігу захворювання, що залежать від відсутності або ж наявності класичних симптомів. За даним критерієм буває типова, абортивна (атипова) і мітигірована форма кору. Ускладнення можуть позначатися на дихальній, нервовій, сечовій системах, органах травлення, слуху та зору, на шкірі. З боку нервової системи це можуть бути різні психози, менінгіт, енцефаліт. Порушення сечостатевої системи можуть виражатися у формі циститів, пієлонефритів, а порушення в органах травлення виллються в коліти та ентріти.

У період висипання і катаральний період проходження захворювання (кір) можуть виявлятися значні ускладнення з боку дихальної системи організму - різного рівня ларингіти, назофарингіту і т.п. Такі порушення можуть супроводжуватися гнійними процесами і тоді їх розглядають як ускладнення захворювання. Якщо ускладнення при корі проявляються на пізніх періодах, то вони, швидше за все, обумовлені наявністю якоїсь бактеріальної інфекції. Типова симптоматика характерна для ларингіту, бронхіту, трахеїту і трехеобронхіту.

Якщо виникає пневмонія як супровід кору, то її прояви досить мізерні - жорсткість дихання, розсіяний сухий і вологий хрип та інші.

Шляхом рентгенологічного обстеження можна визначити інфільтративні зміни в легенях, посилення кореневого малюнка. Вторинність ураження органів дихальної системи при протіканні кору найчастіше виступає як результат додаткової інфекції, найчастіше бактеріального характеру. Упор на них робиться в останні періоди захворювання. Приміром, вторинність виникнення ларингіту частіше обумовлена вірусами стафілокока і пневмокока.

Лікування захворювання (кір)

Хвора на кір людина цілком може проходити лікування вдома, якщо цьому не заважають важка форма перебігу самого захворювання, чи інші епідеміологічні показання - наприклад, несприятливість житлово-побутових умов, наявність маленьких дітей в будинку з хворим на кір. Через 4 дні після початку періоду висипання ізоляцію хворого можна припинити. В установах, де є діти, в таких випадках проводиться роз'єднання малюків - з 8 по 14 дні, а при серопрофілактиці - аж до 21 дня захворювання. У такий період (кір прогресує) бажано припинити прийом нових діток в даний заклад, а ідеально - взагалі перевести дану установу на цілодобовий режим перебування. Вірус кору відрізняється слабкою стійкістю, тому після процесу ізоляції приміщення провітрюється і проводиться постійне прибирання, а також дезінфекція вогнища виникнення.

Лікування кору має на увазі профілактику бактеріальних ускладнень, відповідне харчування, прийом полівітамінів і рясне пиття. Також призначається прийом жарознижуючих засобів.

Призначення антибактеріальних препаратів ставить своєю метою не тільки лікування ускладнень, але й профілактику, особливо у дітей з наявністю вогнищ хронічної інфекції.

При лікуванні кору застосовуються антибіотики. Найчастіше призначають пеніцилін містячі препарати (Флемоклав, флемоксин, амоксиклав і т.д.), цефалоспоринні препарати (цефазолін, цефтріаксон, супракс, Зіннату та інші). Застосовується звичайна терапевтична доза, курс призначається на 7-10 днів.

Так як захворювання (кір) викликається вірусом, то необхідно також призначення інтерферонних препаратів (наприклад, кіпферон, віферон, генферон) терміном не менше 10 лікувальних днів. При важкій формі протікання захворювання ймовірно призначення також інтукторів інтерферонів - циклоферону, аміксину, неовір.

Якщо додатково виникає вторинна інфекція, то необхідне проведення симптоматичного лікування з урахуванням клінічної картини виниклих ускладненнь.