Козельці лугові

Козельці лугові - дворічна трав'яниста рослина з сімейства складноцвітих. Стебло пряме, гіллясте, висотою 30 - 120 см. Листки сидячі, довгі, лінійні, загострені, синювато-зелені. Квітки світло-жовті, язичкові, зібрані в кошики. Після цвітіння утворюють великі пухнасті кульки, що нагадують кулі кульбаби, а нерозкритий пухнастий квітковий кошик схожий на цапову бороду (звідси, ймовірно, і походить назва рослини). Корінь цієї рослини прямий, веретеноподібний, м'ясистий з бічними корінцями на кореневій шийці. При несприятливих умовах козельці перетворюється на багаторічник і зацвітає у віці 4-5 років. У перший рік рослина утворює прикореневу розетку листя, а на другий рік - квіткові стебла і насіння. Зелені частини рослини у фазі цвітіння містять до 20% протеїну, 10% жиру, до 25% клітковини, легкорозчинні вуглеводи, безазотисті екстрактивні речовини і гіркий молочний сік. У коренях містяться: крохмаль, інулін і білки. У насінні - жирну олію. У народній медицині настої і відвари цієї травички застосовували при кашлі, каменях у нирках, шкірних хворобах. Білий молочний сік рослини має ранозагоювальні властивості, тому до гнійних ран, виразок прикладали подрібнене листя. Рослина має протизапальну, антисептичну і легку сечогінну дію. Мисливці, рибалки і мандрівники вживали коріння, листя і стебла як протицинговий засіб. У їжу використовують молоді листя і стебла, з яких готують салати, вінегрети і пюре. Для видалення гіркоти листя і стебла відбивають дерев'яним молотком або товкачем. Можна видалити гіркоту, витримавши зелень в окропі протягом 1-2 хв. З стебел, очищених від шкірки, варять супи і готують приправи. Коріння перед вживанням в їжу очищають від шкірки і відразу кладуть у холодну підкислену оцтом воду, щоб вони не потемніли. Варять в підсоленій воді. Використовують частіше як самостійне блюдо, іноді як приправу до супів або як гарнір до м'ясних і рибних страв. З обсмажених і розмелених коренів отримують сурогат кави.