Лікування гострої недостатності кори надниркових залоз

Терапія гострої надниркової недостатності (ГНН) не залежить від її причини і включає замісну гормональну і інфузійну терапію. Інфузійна терапія починається з внутрішньовенного крапельного введення ізотонічного розчину натрію хлориду і 10% розчину глюкози у співвідношенні 1:1; при нормальному рівні натрію сироватки або його нормалізації в процесі лікування обмежуються тільки 10% розчином глюкози. При низькому артеріальному тиску і виражених розладах мікроциркуляції показано введення плазми або 10% розчину альбуміну (7 - 10 мл/кг маси тіла). Обсяг введеної рідини розраховують за результатом фізіологічної потреби. По можливості частину добового об'єму рідини вводять всередину. Для корекції ацидозу використовують 2% розчин натрію гідрокарбонату тільки під контролем показників КОС і натрію в крові.

При тотальній наднирковій недостатності в лікуванні використовують препарати природних глюкокортикоїдів, що володіють слабкою мінералокортикоідною активністю (гідрокортизон гемисукцинат, solu-cortef) у добовій дозі 10 - 15 мг/кг маси тіла. Протягом перших 1 - 3 діб. лікування доцільно внутрішньовенне мікроструйне введення препаратів з рівномірним розподілом дози протягом доби. При більш легкому перебігу ГНН можна обмежитися тільки внутрішньом'язовим введенням препарату кожні 2 - 4 год. Можна використовувати преднізолон у добовій дозі 2,5 - 7 мг/кг і аналогічним режимом введення, обов'язково в поєднанні з препаратами 9-фторкортізона з моменту, коли стає можливим їх ентеральний прийом. 

На 2-3 -ю добу дозу глюкокортикоїдів знижують на 30 - 50%, скорочують кратність введення (кожні 4 - 6 год) і далі поступово переводять хворого на підтримуючу терапію (кортизону ацетат 12-25 мг на добу, розділені на 3 - 4 прийоми). При необхідності додають мінералокортикоїди (cortin-e ff - 180 - 300 мкг/м2 поверхні тіла на добу за 1 - 2 прийоми).

На тлі інтенсивної гормональної терапії, особливо в поєднанні з введенням розчинів, що містять натрій, можливий розвиток набряку мозку, легенів, артеріальної гіпертензії з внутрішньочерепними крововиливами, метаболічного ацидозу. Тому лікування ГНН проводять при ретельному клінічному і лабораторному контролі (моніторинг артеріального тиску, рівнів натрію, калію в сироватці крові кожні 4 - 6 год, показників КОС, ЕКГ, динаміки маси тіла не рідше 2 разів на добу) та своєчасно коригують інфузійну терапію, дози і частоту введення гормонів. Бажано по можливості раніше переходити на оральну регідратацію і підбирати мінімальні дози препаратів. 

Тривалий прийом гпюкокортікоідов в підвищених дозах призводить до розвитку синдрому Іценко-Кушинга, який проявляється затримкою росту, нерівномірним ожирінням, гіпертензією, атрофією м'язів, м'язовою гіпотонією, гіпокаліємією і затримкою натрію, гіперглікемією.

Якщо діагноз вродженого захворювання наднирників поставлений раніше, ніж розвинулася ГНН, лікування починають з підтримуючих доз глюко-і міні-ралокортикоідів всередину.