Фото лихоманка
Лихоманка - типова захисна реакція організму на потрапляння будь-якої інфекції. Саме тому підвищується температура тіла, і проявляються ознаки конкретного інфекційного захворювання. Ще всього пару століть тому під лихоманкою розуміли любовну хворобу, при якій спостерігалося підвищення температури тіла. Про це дуже багато сказано в літературі тих часів. З розвитком медицини стало ясно, що лихоманка - це не хвороба, а всього лише симптом якогось інфекційного захворювання, що проходить у гострій формі. У деяких випадках лихоманка може також свідчити про загострення хронічного або онкологічного захворювання.
Незважаючи на те, що сучасна медицина чітко знає, що лихоманка - це не захворювання, за деякими симптомами і специфічними хворобами міцно закріпилося ця назва. Приміром, геморагічна лихоманка Ебола, гарячка скелястих гір та інші.
Симптоми лихоманки
Тільки підвищена температура тіла не може свідчити про лихоманку. Для лихоманки характерні також прискорене дихання і пульс, знижений артеріальний тиск, головний біль, сильне відчуття жару і спраги. Може також значно зменшиться кількість сечі, що виділяється організмом в період лихоманки. Лихоманка супроводжується підвищенням рівня обміну речовин, а при хворобі часто знижений апетит, тому при затяжній лихоманці хворі можуть різко худнути. При високій лихоманці можуть спостерігатися психічні розлади, які супроводжуються порушенням свідомості. Ця ознака може спостерігатися у алкоголіків і людей похилого віку.
Одним з механізмів тепловіддачі організму є потовиділення. Воно характерне для процесу зниження температури тіла, при підвищеній температурі ж шкіра, навпаки, гаряча і суха. Далеко не всі випадки лихоманки можуть супроводжуватися потовиділенням. Цей процес характерний для інфекційного ендокардиту, гнійних інфекцій та інших подібних захворюваннях.
Лікування лихоманки
Для ефективного зниження температури тіла відмінно підходить аспірин, а також ібупрофен і тайленол (ацетамінофен). Вони покликані гальмувати вироблення простагландинів. При надмірно високій температурі при лихоманці можна застосовувати спиртовий компрес або холодні примочки. При критичних температурах можна обернути хворого у вологе простирадло або навіть дати йому можливість прийняти холодну ванну.
При лікуванні лихоманки необхідно враховувати особливості етіотропної, симптоматичної та патогенетичної терапії. Тут важливо пам'ятати, що підвищена температура тіла має адаптивне значення, так як активується комплекс компенсаторних і захисних реакцій організму, які спрямовані на ослаблення чи повне знищення патогенних елементів. До таких реакцій можна віднести клітинні, а також гуморальні ланки нашого імунітету, неспецифічні захисні фактори (комплементарні, лізоцим, фагоцитоз), метаболічні реакції, цитокіни, а також пластичні процеси.
Етіотропна терапія лихоманки
Етіотропне лікування симптомів лихоманки направлено на ослаблення або усунення дії пірогенного агента в організмі.
Під час інфекційної лихоманки необхідна протимікробна терапія. У цьому випадку необхідні для боротьби з мікробами препарати - антибіотики, антисептики, сульфаніламідні препарати - застосовуються з урахуванням відповідної чутливості до них з боку збудників інфекції.
Якщо лихоманка носить неінфекційний характер, то необхідно вжити відповідних заходів щодо припинення потрапляння в організм будь-яких пірогенних речовин (плазми крові, речовин з вмістом білка, вакцин тощо), а також подбати про видалення з організму хворого джерела пірогенних агентів хвороби (пухлин, некротизованих тканин).