Головна/Лікування хвороб/Лікуємо серце


Мерехтіння передсердь за участю додаткових провідних шляхів становить реальну небезпеку для життя внаслідок ймовірності різкого почастішання скорочень шлуночків і розвитку раптової смерті. Вважають, що чим менше тривалість самого короткого інтервалу RR, тим вище ризик фібриляції шлуночків. Фібриляція шлуночків можлива при наявності інтервалів RR <0,3 с, але особливо реальна, якщо зустрічаються інтервали RR <0,22 с.

Для надання невідкладної допомоги при цій небезпечній для життя різновиди миготливої ??аритмії використовують всередині дарське повільне введення аміодарону (300 мг), новокаїнамід (1000 мг), аймалина (50 мг) або рітмілен (150 мг), а при нестабільній гемодинаміці проводять ЕІТ.

Абсолютно протипоказані серцеві глікозиди, антагоністи кальцію групи верапамілу, блокатори (З-адренорецеп-торів, так як їх застосування може призвести до різкого збільшення ЧСС!

Тріпотіння передсердь

Пароксизм тріпотіння передсердь важко піддається лікарської терапії, і основним методом термінового відновлення синусового ритму є ЕІТ з початковою енергією 50 Дж. При тріпотіння передсердь 1-го типу високоефективна ЧПЕС.

При відносно стабільному стані хворого з помо щью внутрішньовенного введення серцевих глікозидів можна перевести тріпотіння передсердь у мерехтіння і знизити ЧСС, після чого нерідко відновлюється синусовий ритм.

Іноді пароксизм тріпотіння вдається придушити за допомогою внутрішньовенного вливання 0,5 мг дигоксину або строфантину з подальшим через 30 хв введенням 1000 мг новокаїнаміду.

При застосуванні новокаїнаміду існує небезпека виникнення тріпотіння передсердь з проведенням 1: 1 і різкого збільшення ЧСЖ!