Наперстянка

Рослина містить глікозиди, органічні кислоти, сапоніни, флавоноїди, холін. Препарати наперстянки застосовують при хронічній серцевій недостатності, мітральних пороках. Найбільше практичне значення має застосування препаратів наперстянки при вадах серця з явищами застою, коли серце не справляється з фізичним навантаженням. При цьому у хворого підвищується венозний тиск, серце збільшується в розмірах, збільшується печінка, знижується частота і об'єм сечовипускання, відзначаються значні набряки. Лікувальні дози препарату призводять до відновлення нормальної діяльності серця. Зменшуються розміри серця, знижується рівень венозного тиску, нормалізується сечовипускання, зникають набряки, нормалізується функція печінки та її розміри. Завдяки відновленню нормального кровообігу в тканинах у хворих значно зменшується задишка і зникає синюшність. Відзначається зменшення частоти пульсу. Зазвичай препарати наперстянки призначають місяцями. При правильному лікуванні не повинно бути побічних ефектів. Основні симптоми отруєння препаратами наперстянки: різке уповільнення пульсу, позачергові скорочення серця або випадання пульсового скорочення. Протипоказання до призначення препаратів наперстянки: коронарна недостатність, гострий інфаркт міокарда, виражена брадикардія, повна атріовентрикулярна блокада, активний ендокардит і ревмокардит, компенсовані пороки серця. Настій з листя наперстянки: 0,5-1 г листя на 180 мл води. Дорослим - по 1 ч. ложці 3-4 рази на день. Дітям готують настій з 0,1 -, 4 г на 100 мл, дають по 1 ч -1 десертній ложці 3-4 рази на день. Настій можна призначати також у клізмах. Дигітоксин, кордігіт, дігален, дигоксин, целанид - тільки за рецептом лікаря.