Головна/Лікування хвороб/Патофізіологія захворювань серцево-судинної системи


Нефропатія, що виникає на тлі АГ (нефросклероз), є найбільш частою причиною розвитку ниркової недостатності. При гістологічному дослідженні виявляють потовщення стінок ниркових судин, інфільтрованою гіаліновими масами (гіаліноз артеріол, мал. 13.8). Підвищення АТ супроводжується гіпертрофією гладком'язових клітин і некрозом стінок капілярів (фібриноїдний некроз). Ці порушення призводять до погіршення кровопостачання і подальшої ішемічної атрофії ниркових канальців і (меншою мірою) клубочків.

Нирки

Нормально функціонуючі нефрони здатні компенсувати втрату частини клубочків, тому помірна АГ рідко супроводжується розвитком ниркової недостатності (при відсутності інших захворювань нирок). Однак при тяжкій АГ ураження нирок може зумовити необхідність у гемодіалізі.

Одним з наслідків ниркової недостатності внаслідок АГ є стійке підвищення рівня АТ. Так, при прогресуючій нирковій недостатності порушуються механізми регуляції об'єму циркулюючої крові, що веде до подальшого зростання АТ.