Органи імунної системи

Органи імунної системи виконують надзвичайно важливі функції. Імунна система - це підсистема, яка об'єднує тканини і органи, які захищають організм від захворювань; органи імунної системи розпізнають і знищують хвороботворні мікроби, та пухлинні клітини. Імунна система ідентифікує велика кількість різних збудників, починаючи від вірусів і закінчуючи паразитичними черв'яками, а також органи імунної системи розрізняють їх з біомолекулами клітин. Через адаптацію та еволюційний розвиток методів інфікування організму-господаря розпізнавання збудників стає більш складним.

Головною метою імунної системи, яку реалізують органи імунної системи, є знищення чужорідного агента, яким може бути отруйна речовина, хвороботворний мікроорганізм, чужорідне тіло або перероджена клітина власного організму. Завдяки цьому досягається індивідуальність організму.

Імунна відповідь - це спосіб виявлення та вилучення чужорідних агентів, чим займаються органи імунної системи. У розвиненому організму їх існує велика кількість. Форми імунної відповіді можна розділити на вроджені і набуті реакції. Вони розрізняються між собою тим, що придбаний імунітет є високоспецифічний по відношенню до певного типу антигенів, що дозволяє ефектніше і швидше знищувати їх при повторному попаданні в організм, що і роблять органи імунної системи. Антигени - це викликаючі специфічні реакції, молекулами яких сприймаються організмом як чужорідні агенти. Наприклад, у людей, які колись захворіли на дифтерію, кір або вітрянку, виробляється довічний імунітет до цього захворювання, що здійснюють органи імунної системи. Вироблена організмом молекула також може служити антигеном, у разі аутоімунних реакцій.

Імунна система включає в себе кілька органів. Органи імунної системи здатні накопичувати або виробляти лімфоцити. Лімфоцити - це різновид білих клітин крові лімфоїдного походження, які виробляють антитіла. Цими органами є лімфатичні вузли, червоний кістковий мозок, кишкові пластинки Пейє, селезінка та тимус (ендокринна залоза, яка розташовується спереду трахеї під грудиною) - так виглядають органи імунної системи. На початку життя тимус досить активно сприяє розвитку імунних функцій. Тимус досягає найбільшого обсягу в період статевого дозрівання. Після того як організм досягає статевої зрілості тимус перестає працювати.

Якщо в організмі присутні мікроби, то лімфоцити починають виробляти антитіла - білки, спрямовуються до токсичних речовин мікробів. Дії антитіл спрямовані на боротьбу із згубним впливом антигенів, за допомогою приєднання до них. Нейтралізація чужорідних мікробів і молекул відбувається завдяки реакції антиген-антитіло, яка проходить у плазмі крові, чим і займаються органи імунної системи.

Крім цього, лімфоцити та органи імунної системи мають «імунну пам'ять». Органи імунної системи запам'ятовують процес утворення специфічного антитіла для конкретно взятого антигену. Це означає, що при проникненні антигену повторно, процес утворення антитіл, необхідний для боротьби з цим антигеном, відбувається набагато швидше і антитіл утворюється набагато більше. Така реакція називається вторинною імунною реакцією.