Грицики звичайні

Трав'янистий однолітник висотою 15-40 см (на родючих грунтах може досягати 60 см). Стебло, як правило, голе, у нижній частині покритий нечисленними волосками. Білі квіти починають розпускатися в квітні і цвітуть до вересня. Плід - назад-трикутний стручочек з неглибокою виїмкою на верхівці і стовпчиком. Зустрічається майже повсюдно, вздовж доріг, на городах і полях. Вважається не тільки лікарською, а й харчовою, вітамінною рослиною - молоді листочки додають у весняні салати. Лікарською сировиною є трава (з прикореневими листям), зібрана в кінці цвітіння. У ній містяться аскорбінова, лимонна, яблучна кислоти, сапоніни, флавоноїди, дубильні речовини. У тибетській медицині грицики також широко використовувалися. Зокрема, в монгольській гілки тибетської медицини трава sog-ka-pa (місцева назва грициків) застосовувалися як протиблювотний засіб. У народній медицині грицики використовують при хворобах печінки, сечового міхура, нирок (у тому числі нирково-кам'яній хворобі), при ниркових кровотечах (в фітозборах з хвощем), при маткових кровотечах і післяпологових (у поєднанні з калиною), шлункових і кишкових кровотечах , при ревматизмі і проносах, жовчних каменях. Найбільш виражені у цієї рослини кровоспинні властивості. Настій трави грициків нормалізує скорочення мускулатури матки, перистальтику кишечника, має гіпотензивні і фітонцидні властивості. Всередину настій (1:10) приймають по 1-2 чайні ложки 5 - 6 разів на день як кровоспинний засіб; зовнішньо цей же настій можна використовувати для обробки саден, неглибоких ран.