Головна/Лікування хвороб/Лікуємо серце


Краща профілактика нейрокардіогепних непритомності - уникати ситуацій, їх провокують. У випадках, коли це неможливо, призначають лікарські засоби. Зазвичай використовують блокатори р-адренорецепторів (наприклад, метопролол по 50-100 мг 2 рази на добу), які особливо ефективні при непритомності, індукованих изопротеренолом. Рідше застосовують чрес-шкірні аплікації скополамина або призначають всередину дизопірамід (по 150 мг 2 рази на добу). Попередити кардіо-інгібіторний варіант непритомності іноді вдається за допомогою еуфіліну (по 200 мг 2 рази на добу), а вазодепрессорного - флудрокортизону (по 0,1 мг 2 рази на добу). Для профілактики кардіоінгібіторних нейрокардіогепних непритомності, рефрактерних до медикаментозної терапії, використовують ЕКС. При змішаному типі нейрокардіогенного непритомності може знадобитися поєднане лікування (ЕКС та лікарські засоби).

За нашими даними [Федченко Є. І., Руксін В. В., 1997], при вазодепрессорного варіанті нейрокардіогенного непритомності високоефективний виборчий стимулятор периферичних агадренорецепторов мідодріна гідрохлорид (гутрон). Мідод-рин викликає вазоконстрикцію периферичних артерій і вен, внаслідок чого нівелюються прояви вазодепрессорного реакцій. Перевагою препарату є відсутність прямої дії на серці.

Для попередження непритомності мідодріна гідрохлорид (гутрон) призначають по 2,5-5 мг 2 рази на добу.

Побічні ефекти розвиваються рідко, можливі порушення з боку шлунково-кишкового тракту, затримка сечовипускання, які зазвичай проходять при зменшенні дози,

Для попередження аритмічних непритомності, пов'язаних з різким урежением серцевого ритму, найбільш ефективна імплантація електрокардіостимулятора. У ряді випадків високоефективно профілактичне призначення еуфіліну (глава 2). Так, L. Kragie і В. Seckovski (1992) виявили терапевтичну цінність еуфіліну для попередження нападів при синдромі MAC та їх еквівалентів у літніх пацієнтів. Профілактичне призначення антиаритмічних засобів для запобігання тахіаритмій далеко не завжди ефективно, а в ряді випадків (як показали дослідження CAST-I, CAST-II та ін) може призводити до збільшення летальності. Для запобігання непритомності, обумовлених шлуночкові тахікардії, вдаються до резекції аритмії-генного субстрату, наприклад аневризми, імплантації електрокардіостимулятора або дефібрилятора. При наджелу-дочкових тахікардіях, розвинулися внаслідок наявності додаткових провідних шляхів, вдаються до різних варіантів їх деструкції.

Для попередження ортостатичних непритомності, якщо не можна усунути їх причину, призначають дієту з підвищеним вмістом солі, флудрокортізон (0,1-0,2 мг / добу).

Високої терапевтичної активністю має селективний стимулятор периферичних агадренорецепторов мідод рина гідрохлорид (гутрон) [Lobnitzer К., Letzel Hf 1982; Saito Т., 1987; Sutsch G. і співавт., 1988]. Для профілактики ортостатичних непритомності гутрон призначають всередину по 1 таблетці або по 8 крапель (2,5 мг) 2 рази на добу.

На закінчення слід ще раз підкреслити, що при повторних непритомності в першу чергу виключають їх аритмогенну природу, тому що в цих випадках найбільш висока ймовірність раптової смерті.

Виявлення причини повторних синкопальних станів нерідко має принципове значення для життя пацієнта, тому що не тільки дозволяє попередити їх виникнення та можливі наслідки, але може служити показанням до своєчасного проведення хірургічного втручання або ключем до діагнозу захворювань (станів), безпосередньо загрожують життю.