Головна/Лікування хвороб/Патофізіологія захворювань серцево-судинної системи


Пролапс мітрального клапанаПролапсом мітрального клапана (ПМК) називається частий і звичайно безсимптомний стан, при якому стулки мітрального клапана під час систоли шлуночків прогинаються всередину лівого передсердя, іноді це супроводжується мітральною регургітацією. Цей стан позначається також як гнучкий мітральний клапан, міксоматозний мітральний клапан або синдром Барлоу. Морфологічною основою ПМК є подовження стулок клапана, особливо задньої. У нормі стулки складаються з щільного колагену і еластинового матриксу. При ПМК нормальна тканина заміщається фрагментарно пухкою міксоматозною сполучною тканиною. Крім того, у більш важких випадках, можливі подовження або розриви сухожильних ниток, розтягнення мітрального кільця або потовщення стулок. Пролапс мітрального клапана є приблизно у 3-5% здорової популяції, частіше у жінок. Ця аномалія може успадковуватися самостійно за аутосомнодомінантним типом або бути симптомом інших хвороб сполучної тканини, таких як синдроми Марфана та Елерса-Данло.

Пролапс мітрального клапана часто протікає безсимптомно, але деякі хворі можуть скаржитися на болі в грудній клітці або серцебиття через супутні порушення ритму. Найчастіше він виявляється при звичайному обстеженні, коли увага лікаря залучають клацання в середині систоли і пізній систолічний шум, що найкраще вислуховується на верхівці серця. Вважається, що причиною систолічного клацання є раптовий натяг ураженої стулки або сухожильних ниток в момент різкого прогинання стулки в передсердя, а систолічний шум є наслідком потоку регургітації через неспроможний клапан. Клацання і шум типовим чином змінюються під час динамічної аускультації: прийоми, що підвищують обсяг ЛШ (наприклад, швидке присідання), відстрочують прогинання стулок, так що і клацання, і шум під час систоли вислуховуються пізніше (тобто далі від I тону). Навпаки, при зменшенні обсягу крові в лівому шлуночку (наприклад, при різкому вставанні), клацання і шум вислуховуються раніше (тобто ближче до I тону). Діагноз підтверджує ехокардіографія, яка показує систолічний зсув назад однієї або обох стулок мітрального клапана. ЕКГ і рентген органів грудної клітини зазвичай не виявляють відхилень від норми, крім тих випадків, коли хронічна МН призводить до збільшення лівого передсердя і шлуночка.

Клінічний перебіг пролапсу мітрального клапана здебільшого сприятливий. Від лікаря в першу чергу потрібно заспокоїти пацієнта і переконати його в хорошому прогнозі, хоча окремим хворим, при вираженому потовщенні стулок або МН, показана антибіотикопрофілактика інфекційного ендокардиту. Найбільш частим ускладненням є виникнення повільно прогресуючої мітральної регургітації. Іноді внаслідок розриву міксоматозно зміненої сухожильної нитки може відзначатися раптова поява важкої регургітації та набряк легенів. До інших рідких ускладнень відносяться інфекційний ендокардит, периферичні емболії внаслідок утворення мікротромбів на збільшених стулках, а також надшлуночкові і шлуночкові аритмії.