Головна/Опис хвороб/Психіатрія (Неврози, Нав'язливий мотив, Хвороба Альцгеймера, Аутизм, Фобії...)


Шизофренія

Шизофренія - це дуже серйозне психіатричне відхилення, що представляє собою захворювання головного мозку. Шизофренія, вражаючи важливі відділи головного мозку, не дозволяє хворому адекватно і логічно міркувати, оцінювати ситуацію, себе і навколишній світ, контролювати бурхливі і несподівані сплески емоцій, приймати раціональні і сприятливі рішення. Шизофренія означає непередбачувану поведінку, різку зміну настрою та бажань пацієнта.

Варто зазначити, що шизофренія не має нічого спільного з горезвісною манією величі або роздвоєнням особистості. Якщо людину підкорила шизофренія, не можна в тому обвинувачувати його батьків у надмірній грубості по відношенню до дитини, тому що шизофренія на фізіологічному рівні означає, скоріше, не психіатричну травму, а аномалію хімічних процесів, що відбуваються в головному мозку.

Симптоми шизофренії

Шизофренія найбільш явна процесом регресу інтелекту і безвідповідальністю хворого за свої слова, дії, наміри й емоції. Тому хворим на шизофренію дуже важко зосередити свою увагу на об'єкті діяльності, засвоїти прослуханий і зрозуміти побачений матеріал через паралельний поток думок і кадрів у підсвідомості. Хоча шизофренія дозволяє своєму підлеглому бачити приховані смисли у творах мистецтва, іменувати феномени, тобто створювати нові слова (неологізми), хоча в словах і вчинках повністю відсутня послідовність і резон.

Шизофренію видно незв'язною, обривистою, зайво емоційною промовою. Шизофренія наділяє хворих нав'язливими думками і страхами, які самовиражаються в дивних, алогічних ритуалах, проведення яких дарує спокій пацієнтові. Шизофренія також характеризується неправильним сприйняттям хворим фактів, намірів і дій інших людей по відношенню до нього, наявністю галюцинацій (обманні сприйняття світу на слуховому, зоровому, нюховому, дотикальному і смаковому рівнях; відчуття і переконання в реальності уявних предметів), в реальності яких він абсолютно переконаний.

Дуже ймовірні й поширені маячні ідеї про те, що близькі і кровні родичі бажають підступним чином вбити хворого, що провокує фобії переслідування, недовіри, підозри. Тому хворі на шизофренію побоюються магів і електроприладів (у тому числі рентгена), які нібито повідомляють їм негативну енергію.

Лікування шизофренії

Шизофренія лікується і амбулаторно, і в стаціонарних умовах, що залежить від стану пацієнта і ступеня захворювання. Шизофренію здатний констатувати і зцілювати психотерапевт в психоневрологічному відділенні. У спеціальних диспансерах створені спеціальні майстерні для лікувального проживання інвалідів II і III груп.

У більшості випадків хворі на шизофренію з власної волі погоджуються на стаціонарне лікування. Правда, іноді, в критичних випадках, при різкому загостренні, хворого госпіталізують, ізолюють від нормального суспільства навіть без згоди родичів. Таке положення означає, що шизофренія небезпечна не тільки для оточення, а й для самого хворого, коли в глибокій депресії, при похмурих галюцинаціях і гострих фобіях пацієнт може себе покалічити або здійснити суїцид. У стаціонарі ж шизофренія під суворим наглядом і контролем.

Найчастіше шизофренія відступає під натиском психотропних медикаментів, таких як: аміназин, стелазін, тріфтазін, тизерцин, галоперидол, етаперазін, френолон, сонапакс, еглоніл, терален та ін.) Коли добровільний прийом таблеток неможливий, проводять насильні внутрішньовенні і внутрішньом'язові ін'єкції. Однак при стабільній і відносно спокійній шизофренії призначають транквілізатори (седуксен, феназепам, модитен-депо, галоперидол-деканоат та ін.) Удосконалять ефект нейролептиків так звані коректори (циклодол, паркопан, акінетон). Дуже дієва також фізіотерапія, вітамінізація.

Також широко поширена інсулінокоматозна терапія і електросудомне лікування, що досить дієво на початкових стадіях такого захворювання, як шизофренія.