Сучасний стан неонатологічної служби в Росії

Перинатальна і дитяча смертність в Росії представлена ??в таблиці 1. 3, а у світі, за даними ВООЗ, - у таблиці 1. 4. У Санкт-Петербурзі в 2 0 0 2 р. малюкова смертність склала 6,8, неонатальна - 2,8, а рання неону-тальна - 1, 6 на 1 0 0 0 живонароджених.

На жаль, досить складно зіставити дані, наведені в таблиці 1. 3, із зарубіжними, оскільки, згідно з Інструкцією про визначення критеріїв живородіння, мертвонародження, перинатального періоду, затвердженої наказом МОЗ України № 318 від 04.12.92, постановою Держкомстату Росії № 190 від 04.12.92 Про перехід на рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров'я критерії живонародження і мертворожде -ня, перинатальний період у нашій країні відраховують з 28 тижнів вагітності (коли маса плоду складає близько 1000 г) і офіційно (юридично) в органах РАЦС підлягають реєстрації діти, які народилися на терміні гестації

більше 28 тижнів з масою тіла понад 1000 г і довжиною понад 35 см. Живонароджених ж з масою тіла від 500 до 1000 г реєструють як дітей у разі переживання ними раннього неонатального періоду, тобто у віці 7 днів, а до того - як мертвонароджених. Однак, навіть враховуючи сказане, перинатальна смертність в Росії приблизно втричі вища, ніж у розвинених країнах світу. Показники ранньої неонатальної смертності в Санкт-Петербурзі приблизно порівнянні зі світовими (табл. 1. 3, 1.4). Перинатальна смертність у Санкт-Петербурзі в 2000 р. склала 9,9%.

У структурі причин перинатальної смертності в Росії провідне місце належить внутрішньоматкової гіпоксії та асфіксії в пологах (40%), синдрому дихальних розладів (17,5%) і вроджених аномалій розвитку (15,5%). Структура причин неонатальної смертності в світі представлена ??в таблиці 1. № 5].

Материнська смертність у Росії за 80-ті роки знизилася з 63 в 1 Вересня 8 0 р. до 35 в кінці минулого століття на 100000 дітей, що народилися живими. Цей показник хоча і набагато нижче, ніж у країнах Азії, Африки і Латинської Америки (3 0 0 - 6 0 0 на 1 0 0 000 живонароджених), але вдвічі вище європейського рівня та показника розвинутих країн.

Дитяча с м е р т н о с т ь в Росії і Санкт-Петербурзі за структурою представлена ??в таблиці 1. 6)

Захворюваність новонароджених, за даними Мінохоронздоров'я Росії, в 1 вересня 8 0 р. становила 80, а в кінці 9 0 - х років - більше 3 0 0 на 1 0 0 0 народжених живими, в той же час летальність хворих новонароджених у вказаний період знизилася удвічі, що забезпечило відносну постійність неонатальної смертності - близько 1 0 н а 1 0 0 0 народжених живими. Захворюваність недоношених в 4,5 рази вище неонатальної захворюваності доношених і становить близько 780 на 1000 недоношених, народжених живими. Захворюваність новонароджених у 8 0 - 9 0 - ті роки в Росії зросла в основному за рахунок вроджених аномалій, синдрому респіраторних розладів, інфекційних захворювань, у тому числі сепсису; зниження ж летальності йшло також в основному в групах дітей з вродженими аномаліями, синдромом респіраторних розладів , гемолітичною хворобою новонароджених, внутрішньочерепної родовою травмою. Як приклад наведемо захворюваність новонароджених в Санкт-Петербурзі в 2000 р. (табл. 1.7).

Розвиток неонатологічної допомоги на сучасному етапі характеризується насамперед інтеграцією її в систему перинатальної служби. Основними загальними рекомендаціями ВООЗ в області перинатальних технологій є

наступні (Міжрегіональна конференція за технологією допомоги породіллі, Форталеза, Бразилія, 22-26 квітня 1985).

Здоровий новонароджений повинен залишатися з матір'ю, коли це дозволяє стан їхнього здоров'я. Жоден процес спостереження за здоровою новонародженим не виправдовує розлучення його з матір'ю.

Слід заохочувати годування новонародженого грудьми без зволікання, навіть ще до того, як мати залишить пологову кімнату.

Немає ніяких виправдань для того, щоб кількість випадків кесаревого розтину при пологах у будь-якому конкретному регіоні становило більше 10-15%.

Немає підстав для твердження, що практикується під час пологів електронний контроль за плодом позитивно позначається на кінець вагітності. Контрольні спостереження за плодом за допомогою комп'ютера повинні проводитися тільки в ретельно відібраних випадках і при спровокували пологах.

Немає свідчень до того, щоб збривали волосся на лобку або ставилася клізма перед пологами.

Кожна жінка повинна вільно вирішувати, яке положення їй прийняти під час пологів; рекомендується під час сутичок ходити.

Систематичне застосування епізіотомії не виправдане.

Не слід викликати пологи в цілях зручності; провокування сутичок повинно проводитися у випадках особливих медичних показань. Пропорція спровокованих пологів не повинна перевищувати 10%.

Під час пологів слід уникати практикується застосування болезаспокійливих і анестезуючих ліків.

Зазвичай не рекомендується робити розрив мембран у досить пізній стадії. Штучний розрив мембран на ранній стадії пологів не обгрунтований з наукової точки зору.

Серед рекомендацій ВООЗ останніх років неодноразово підкреслюється доцільність пошуків та підтримки альтернативних шляхів породіллі (пологи вдома, в воду тощо), ретельної їх оцінки, але виходячи при цьому з інтересів жінки. На наш погляд, це односторонній підхід, не враховує права плода. Ми, і в тому числі майбутня мати, повинні поважати і приймати до уваги права людини - плоду. На жаль, не завжди інтереси і права плоду збігаються з правами та інтересами матері. Мати не повинна, виходячи зі своїх інтересів, робити дії, які можуть завдати шкоди плоду, наприклад, народжувати за відсутності поряд людей, які можуть надати професійну медичну допомогу дитині.

Надалі ВООЗ сформулювала принципи перинатальної допомоги (ВООЗ, 2002):

Перинатальна п о м о щ ь повинна бути:

заснованої на доказовій медицині;

холістичної (цілісний підхід);

демедікаметалізірованной;

заснованої на належних технологіях;

багатодисциплінарної;

регіоналізованих;

спрямованої на залучення жінок до прийняття рішень;

орієнтованої на сім'ю;

чуйною до культурних та національних традицій.

Н а д л е ж а щ і е т е х н о л о г і і у догляді за н о в о р о ж д е н н и м і (ВООЗ, 2002):

догляд без непотрібних втручань;

контакт шкіра-до-шкірі;

грудне вигодовування на вимогу і спільне перебування дитини і матері;

участь обох батьків у догляді;

спілкування з батьками;

профілактика дискомфорту і болю у новонародженого;

догляд за недоношеними та хворими дітьми без сорому їх рухів і гніздечко в кувезі;

мінімальне перебування в пологовому будинку;

консультування при виписці.

Вищевказані принципи перинатальної допомоги переважніше вирішувати в умовах перинатального центру, організованого на функціональній базі існуючих акушерських та дитячих стаціонарів (або багатопрофільних лікарень). Зізнається доцільність впровадження в практику трирівневої структури пери-і неонатальної служби, побудованої за принципом регіоналізації, максимального використання превентивних технологій догляду та спостереження за вагітною з урахуванням ступеня ризику для неї і плоду. Переважно створювати таку ступінь допомоги, при якій мінімізується транспортування новонароджених дітей.

Враховуючи, що у нас в країні принципи трирівневої пери-і неонатальної служби поки не розроблені, наводимо схему (табл. 1.8), прийняту в США (Методичні вказівки для перинатальної служби. - 3 - тє вид. - Американська академія педіатрії, Американський коледж акушерів і гінекологів, 1992). Підкреслимо лише дві особливості американської, та й взагалі медицини розвинених країн, чітко проглядаються в наведеній схемі: 1) наявність служби соціальних працівників та юристів у великих стаціонарах, 2) постійний зв'язок і робота зі споживачами медичної допомоги - батьками хворих дітей, пацієнтами та їхніми родичами , громадськістю та місцевою владою. Товариство регіону має добре розуміти і знати умови роботи і можливості стаціонарів, перинатальних центрів, пологових будинків для того, щоб правильно при розподілі грошових потоків фінансувати медичні

установи. Всі батьки та новонароджені мають право на спілкування з моменту народження. Більше того, рекомендується участь всіх батьків у догляді за хворими дітьми, а також у прийнятті рішень, що стосуються їх лікування.

Звичайно, ця схема повинна бути модифікована для нашої країни, але принципово вона повинна бути витримана, бо показала свою життєздатність і ефективність.