Головна/Лікування хвороб/Відновлення щитовидної залози


Термографія і СцинтиграфіяІ термографія і сцинтиграфія є функціональними способами обстеження щитовидної залози.

Кожен з цих способів по відношенню один до одного володіє власними перевагами та обмеженнями. Детальніше про це Ви зможете прочитати в однойменному підрозділі.

Переваги термографії

Одного разу до мене на прийом прийшла пацієнтка з відносно великим вузловим уьворенням в одній з часток щитовидної залози. До звернення до мене вона вже побувала на прийомі у лікаря-ендокринолога і, за його рекомендацією, відвідала хірурга.

- Хірург, у якого я була на консультації, сказав, що вузол дуже великий і займає майже всю ліву частку щитовидної залози. Він запропонував повністю видалити долю, - розповіла пацієнтка про свою ситуацію. - Як мені бути?

При оцінці результатів УЗД з'ясувалося, що обсяг вузла становить 11,6 мл (4.2х2.4х2.4см), а розмір частки, в якій він перебував, був 20,27 мл. У результаті арифметично вдалося з'ясувати, що крім вузла в частці знаходиться майже така ж за обсягом кількість невузлової тканини.

Так, показання до операції були. Але відносні! Справа в тому, що рівень гормонів вказував на зниження функціональної здатності щитовидної залози. Це означало, що залоза посилено працювала, виробляючи необхідну організмом кількість гормонів. І спочатку основне навантаження припала саме на ліву частку. Тому вона збільшилася в обсязі, і утворилися зміни в її найбільш активній ділянці, який ми називаємо вузлом.

Нескомпенсований стан залози по виділенню гормонів, досягалося не тільки за рахунок залишившейся без змін правої частки залози, але і за рахунок збереженої працездатною тканини лівої частки. Повне видалення лівої частки разом з вузлом обов'язково збільшить функціональне навантаження на частку, що залишилася. А для зменшення такого навантаження, пацієнтці потрібно довічне вживання гормональних препаратів. Не виключено, що гормональна допомога не буде повноцінною. Може виникнути вузловий процес в правій, і вже єдиною частці залози. Практичні спостереження показують, що саме такі наслідки відбуваються після проведення операції.

Для уточнення функціонального стану лівої частки ми провели Термографічне обстеження щитовидної залози. Права частка працювала скомпенсировано. У ній ми не знайшли жодних змін. Нижній полюс лівої частки займала холодна ділянка, що відповідала розташуванню вузла. Майже половина частки перебувала у функціонально нормальному, компенсованому стані!

Чи доречно в такому разі повне видалення частки? Разом з пацієнткою прийняли рішення: 1) почати відновлювальні лікувальні заходи по відношенню до збереженої тканини щитовидної залози (вся права і частину лівої частки), і 2) розглянути можливість застосування обмеженого усунення вузлового утворення (наприклад, за допомогою високоенергетичного лазерного випаровування).

Цей приклад демонструє одну з переваг термографії в оцінці складних клінічних завдань. Розглянемо ще одну важливу перевагу термографії.

Чомусь вважається, що гіпотиреоз (знижена кількість гормонів щитовидної залози в крові) - це гіпофункція щитовидної залози. Інакше кажучи, гіпотиреоз сприймають як слабкість залози. Гіпертиреоз ж описується як її надмірна активність - гіперфункція. Чи так це?

Нагадаю, що функція будь-якого органу як така не змінюється до тих пір, поки її будова дозволяє цей функціональний прояв забезпечувати. Функція не може бути менше або більше. Вона може бути або відсутня.

Але що ж змінюється? Дуже часто зміни стосуються пристосувальне-компенсаторних сил тіреонов, фолікулів і клітин щитовидної залози. Від кількості цих сил залежить величина відповіді на провокуючий фактор.

Обстеживши велику кількість пацієнтів, я виявив, що при гіпотиреозі часто можна спостерігати надмірну активність щитовидної залози. А при гіпертеріозі ця активність не завжди надлишкова.

Як же так? Чому так відбувається? Адже вважається, що гіпотиреоз - це гіпофункція (слабкість), а гіпертиреоз - гіперфункція (надлишок сил).

Відповідь очевидна. Якщо ні, то перечитайте підрозділ Втрачена причина гіпотиреозу. А до цього додам таке.

Згадайте, як багато зусиль доводиться докладати людям, що штовхають затихлий автомобіль. А якщо вони штовхають його на підйом, в гору? Важко? Так. Вдається їм подолати гірку? Не завжди. У цих людей вже болять руки і ноги, ниє спина і тече піт. Ще недавно вони їхали на цьому автомобілі і не підозрювали, що їм доведеться його штовхати. Це і є гіпотиреоз - непосильна ноша для нормальної, але надмірно працюючої щитовидної залози.

Але буває так, що гіпотиреоз стає проявом непосильної ноші для втомленою і ослаблою залози. У цих двох випадках дані УЗД будуть однакові. Аналіз крові також може не показати відмінностей. І тільки термографія продемонструє компенсаторний стан залози.

А як же з гіпертиреозом? Майже також. Водій і пасажир починають штовхати автомобіль. Сил у обох багато. Весело, без перенапруження і порівняно швидко подолано перший кілометр. Але накопичується втома. Через два-три кілометри знижується швидкість просування. Подібно цьому прикладу гіпертиреоз - надлишково працює, але поступово втомлюється щитовидна залоза.

На якій стадії знаходиться гіпертиреозу заліза? Як і у випадку з гіпотиреозом, тут ні УЗД, ні аналіз крові нам не допоможуть. І лише термографічним ми з'ясуємо особливості змін, що відбулися.

В результаті такої термографічної оцінки, зможемо не тільки зрозуміти ступінь виснаженості щитовидної залози, але і визначитися з термінами відновлення і обсягом лікувальних заходів.