Хірургічні хвороби

Хірургічна патологія новонароджених надзвичайно різноманітна; в першу чергу це вади розвитку різних органів і систем. Нерідко вони поєднуються з вродженими захворюваннями. 

Можливості пренатальної діагностики вроджених порушень розвитку та їх ефективної перинатальної та постнатальної корекції стрімко розширюються. Патологічні стани, які 10 років тому були абсолютним показанням для переривання вагітності, в даний час можуть бути успішно і ефективно кориговані з хорошим медико-соціальним прогнозом щодо подальшого розвитку дитини.

Основним методом пренатальної діагностики вад розвитку є ультразвукове дослідження, воно дозволяє виявити різні варіанти вродженої кишкової непрохідності, діафрагмальні грижі, зовнішні пухлини (тератоми крижово-куприкової області, омфалоцеле) і т.д. Однак це не єдине завдання ультразвукового дослідження. Не менш важливо правильно і кваліфіковано визначити подальшу тактику ведення вагітності та пологів. Нерідкі тактичні помилки, зокрема переривання вагітності при виявленні хірургічної патології плода, незалежно від її характеру, змушують зупинитися на основних положеннях, що стосуються антенатальної діагностики.

Ультразвукове дослідження з метою пренатальної діагностики вад Розвитку повинно проводитися на трьох рівнях, згідно з наказом МОЗ України № 457 від 28.12.2000 р. Про вдосконалення пренатальної діагностики вроджених та спадкових захворювань у дітей:

  I рівень - загальне акушерське ультразвукове дослідження; зазвичай його виконують лікарі жіночих консультацій. Мета дослідження на цьому рівні це визначення норми або наявності відхилень від норми.

  II рівень - спеціалізоване пренатальне ультразвукове дослідження; виконується в медико-генетичних центрах, спеціалізованих ультразвукових відділеннях пологових будинків і медичних ВУЗах). Мета дослідження - вирішення всіх питань щодо наявності або відсутності порушень розвитку плода, що виникли при дослідженні на першому рівні.

  III рівень - експертне пренатальне ультразвукове дослідження, виконують для постановки остаточного діагнозу і визначення тактики подальшого ведення вагітності. Дослідження на цьому рівні виконуються з використанням новітніх технологій та спеціалізованих методів дослідження (допплерометрія, ехокардіографія, нейросонографія, інвазивні методи - хоріон/плацентобіопсія, аміо-центез, кордоцентез). Оцінка результатів дослідження на III рівні повинна проводитися спільно з генетиками, дитячими хірургами, неонатологами, педіатрами, кардіологами та іншими фахівцями.

При виявленні шляхом ультразвукового дослідження хірургічної патології плода вирішальне слово у визначенні подальшої тактики належить хірургу-неонатологу, при цьому насамперед слід вирішити питання, чи є виявлений порок корригуючим чи ні. До некорригуючих пороків розвитку належать:

важкі вади розвитку головного мозку - аненцефалія, мікроцефалія, виражена гідроцефалія;

деякі комбіновані вади розвитку серця, наприклад, гіпоплазія лівих його відділів;

зрощені двійні з загальними внутрішніми життєво важливими органами;

спинномозкові грижі великих розмірів з порушенням функції нижніх кінцівок і гідроцефалією;

складна комбінація вад розвитку.

Виявлення некорригуючих вад розвитку є показанням до переривання вагітності. При наявності у плода корригуючого пороку тактика може бути різною. Так, при зовнішньому пухлиноподібному утворенні великих розмірів необхідно розродження шляхом планового кесарева перетину (небезпека розриву під час пологів як пухлиноподібного утворення дитини, так і родових шляхів матері). При виявленні кишкової непрохідності дитини в обов'язковому порядку переводять в хірургічний стаціонар відразу після народження не тільки до розвитку ускладнень, але і до початку клінічних проявів пороку. Тут наведені лише окремі приклади різної тактики, але і з них видно, наскільки складно часом буває правильно оцінити характер виявленої патології, можливості її корекції і визначити раціональну подальшу тактику. Саме тому у всіх випадках виявлення хірургічної патології плоду необхідна консультація хірурга-неонатолога.