Головна/Опис хвороб/Андрологія (Простатит, Імпотенція, Аденома передміхурової залози...)


Хламідіоз
Фото захворювання хламідіоз

Хламідіоз являє собою інфекційне захворювання, яке передається саме за допомогою статевих контактів.

Причини хламідіозу

Причинами формування хламідійної інфекції є хламідії, внутрішньоклітинні бактерії. Цей збудник поділяють на два типи - перший (Chlamydia trachomatis), який об'єднує збудників хвороб людини, другий вид (Chlamydia psittaci), який включає в себе всілякі родинні мікроорганізми, здатні вражати птахів і ссавців.

Хламідіоз активно розвивається у людини відразу ж після впровадження в організм його збудника. Передається інфекція такого роду за допомогою статевих контактів. Позастатевій спосіб передачі хламідіозу (через забруднену білизну, предмети туалету) не має великого значення, але вимагає уваги і само собою дотримання особистої гігієни в процесі спілкування з хворим чоловіком.

Симптоми хламідіозу

Хламідіоз у чоловіків, а також жінок в переважній більшості випадків виявляється саме після інкубаційного періоду тривалістю від 5 і до 30 днів. Хламідіоз найчастіше носить малосимптомно, торпідний характер. Страждаючі хламідіозом часто скаржаться на мізерні виділення з уретри, піхви, турбує свербіж в сечівнику і в області статевих органів. Крім цього, досить часто присутні неприємні відчуття в процесі сечовипускання, властиві болі внизу живота, в поперековій, а також пахової областях. У чоловіків, першочергово, хламідійної інфекцією уражається саме простата, сечовипускальний канал, придатки яєчок. А от у жінок виявляються ураженими канал шийки матки, уретра, трохи рідше хламідіоз вражає саме піхву. Головною ознакою цього захворювання є слизово-гнійні виділення з сечовипускального каналу або піхви, свербіж, гіперемія слизових оболонок сечостатевих органів.

Діагностика хламідіозу

Хламідіоз досить складно піддається діагностиці: труднощі полягають якраз у самій природі збудника. Будучи внутрішньоклітинним організмом, хламідія може бути виявлена лише в разі аналізу крові або спеціалізованого мазка. У більшості випадків сам зішкріб береться саме з шийки матки або сечовипускального каналу. Одним з достовірних і багаторазово перевірених способів діагностики збудника хламідіозу виступає метод полімеразної ланцюгової реакції: його перевагою виступає саме те, що він допомагає виявити й інші, наявні в комплексі з хламідіозом, статеві інфекції, але для більш результативної діагностики його застосовують неодноразово. У такій ситуації він фактично гарантує 100% діагностику.

Лікування хламідіозу

Лікування хворих грунтується на принципах комплексного і персонального терапевтичного підходу. Воно повинно здійснюватися аж до накладення обмежень на режим поведінки. Часто до моменту настання повного лікування повністю забороняються статеві контакти, споживання спиртних напоїв, гострі та пряні продукти харчування, а ще серйозні фізичні навантаження. Хворим хламідіозом прописують дієту, нормалізацію способу життя, а також обов'язкову терапію імуномодулюючими препаратами. Важливою умовою результативного лікування хламідіозу виступає синхронне лікування обох статевих партнерів.

Найчастіше, до лікування, яке вбиває хламідіоз, залучаються не просто кваліфіковані спеціалісти вузького профілю (гінеколог, дерматовенеролог, уролог), а й фахівець - імунолог, а ще терапевт.

Так як хламідіоз виступає як інфекційне захворювання, лікування його тісно пов'язане з препаратами які відносяться до антибактериального спектру. Найбільш часто в лікуванні хламідіозу застосовують фторхінолони, тетрацикліни, макроліди.

Профілактика хламідіозу

Профілактика хламідіозу в більшості випадків полягає в зміні власної сексуальної поведінки. В основному саме невідповідна сексуальна поведінка і маленька грамотність у сфері ведення безпечного статевого життя ведуть до хламідійної інфекції. Презерватив не дає повної гарантії захисту від даного захворювання. У процесі планування вагітності з профілактичною метою слід здійснити здачу всіх необхідних аналізів обом батькам, яких не має підкорити хламідіоз.