Чубарка Галлера

Чубарка Галлера або щільна, - це багаторічна трав'яниста рослина з сімейства димянкових. Бульби приплюснуто-кулясті, щільні, без пустот, світло-коричневого кольору. Стебло висотою 7-30 см, пряме. просте або з одною гілочкою. У трави всього два листа. На вигляд вони ніжні, сизі, розміщуються вище середини стебла на коротких черешках. Пластинка листа широкояйцеподібна, дощенту розсічена на клини, двічі-тричірозсічені. Квітки світло-пурпурові, іноді білі, зі шпорцем. Кисть квіток порівняно щільна. Віночки довжиною з ніготь. Плід - поникла довгаста коробочка. Насіння чорні, блискучі, дрібні. Цвіте рослина в березні-квітні. Плоди дозрівають в червні. Широко поширена. Росте в світлих листяних лісах, на узліссях, косогорах, пагорбах, серед чагарників і по вирубках. У коренях і бульбах рясту міститься ряд алкалоїдів з переважанням бульбокарпіна, бульбоканона, корідаліна, кярідіна, коримовина, коріковаміна, корітуберіна, сангвінорина тощо (всього понад 12), а також багато крохмалю. У квітневих листах виявлено до 120 мг % вітаміну С. Родова назва согudаоs в перекладі з грецького означає "чубатий жайворонок". За іншими джерелами, наукова назва роду походить від грецького слова сану- шолом. В обох варіантах назви відображена форма квітки. У народі чубарка іменується пуголовком, бобовим коренем, земляними горішками, гіркою ріпкою. Алкалоїди рослини володіють специфічною фізіологічною активністю. Певний інтерес представляє бульбокарпін, володіючий вираженою заспокійливою дією. Застосування її показано при захворюваннях, що супроводжуються гіперкінезами і підвищенням м'язового тонусу, крім того, вона володіє снодійним ефектом. Алкалоїд сангвінарін проявляє антимікробну активність. Його сірчанокисла сіль застосовується при лікуванні довго не гоячихся гнійних ран і трофічних виразок. У харчуванні використовуються зелене молоде листя і бульби. З молодого соковитого листя готують салати, борщі. Бульби величиною з лісовий горіх кладуть в каші, супи, відварюють і їдять з маслом.