Головна/Опис хвороб/Гастроентерологія (Гастрит, Жовчнокам'яна хвороба, Цироз печінки, Виразкова хвороба)


Хронічний гепатит
Хронічне запалення печінки найчастіше спостерігається у тих, хто переніс гострий гепатит

Хронічний гепатит - це запальне захворювання печінки. Хронічний гепатит - це так званий поліетіологічний запальний процес, який відбувається без порушення судинної та часточкової архітектоніки печінки. Триватиме може протягом 6 місяців або навіть більше. З'являється порушенням функцій печінки, гепатомегалією і астенодиспептичним синдромом. Гепатит хронічний є найчастішим з усіх хронічних захворювань печінки.

Хронічний гепатит: симптоми

Тепер поговоримо про симптоми хронічного гепатиту. Для нього характерні повнота в правому підребер'ї, відчуття важкості, біль, збільшення печінки в розмірах. Набагато рідше можуть зустрічатися шкірний зуб і жовтяниця. Приблизно у 95% хворих спостерігається збільшення печінки. Але в більшості випадків воно все помірне. Що ж до селезінки, то її збільшення або незначне, або зовсім відсутне. Спостерігається постійний біль в області печінки, що носить тупий характер і вказує на хронічний гепатит. Часто зустрічається нудота, відрижка, істотне зниження апетиту, нестійкі випорожнення, зниження працездатності, метеоризм, погана переносимість алкоголю або жирів, гіпергідроз, загальна слабкість. Приблизно у третини хворих виявлялася помірна або неявно виражена жовтяниця. А ось диспротеінемія (при підвищенні глобулінів і зниженні концентрації альбумінів) і збільшення ШОЕ неспецифічні, але досить часті. Зміст амінотрансфераз в сироватці крові хворого збільшено. А при утрудненні відтоку жовчі можна спостерігати вміст у ній лужної фосфатази. Помірну або незначну гипербілірубінемію знаходять приблизно у половини хворих. А все за рахунок підвищення вмісту зв'язаного білірубіну в сироватці крові. 

Причиною розвитку хронічного гепатиту можуть бути, як метаболічні порушення (хвороба Вільсона-Коновалова, гемохроматоз), так і спадкові чинники. Прийнято розрізняти лікарські, токсичні та інфекційні гепатити. Можливими збудниками інфекційного гепатиту вважаються віруси простого герпесу, кору, краснухи, жовтої лихоманки, віруси гепатиту та інфекційного мононуклеозу, цитомегаловірус, рік-Кетс, мікоплазми, лептоспіри, еховірус, Коксакі. Токсичні ж гепатити, як правило, викликані алкоголем і деякими хімічними речовинами (токсинами зморшків і блідої поганки, чотирьоххлористим вуглецем). Лікарський гепатит може бути викликаний метилдофоном, індометацином, ізоніазидом, інгібіторами МАО, а також деякими іншими лікарськими засобами. Як у нашій країні, так і за кордоном останнім часом можна відзначити значне зростання захворюваності хронічними гепатитами.

Хронічний гепатит: лікування

Хворі хронічним гепатитом повинні дотримуватися особливої дієти. Вона має на увазі під собою відмову від смаженої їжі, тугоплавких тваринних жирів, а також пряних і гострих страв. Рекомендується вживати в їжу сир (щоденна норма - 100-150 г), нежирні сорти риби (тільки у відварному вигляді), негострі сорти сиру. При токсико-алергічних і токсичних гепатитах треба повністю припинити контакт з даною токсичною речовиною. А от при алкогольних гепатитах, відповідно, потрібно відмовитися від вживання алкоголю.

При будь-яких загостреннях гепатиту можлива госпіталізація, постільний режим, а також дотримання суворої дієти, при якій хворий буде отримувати необхідну кількість вітамінів і білків. Лікар може призначити вітамінотерапію (аскорбінова, фолієва і нікотинова кислота, вітаміни B12, B6, B2, B1). Щоб значно поліпшити анаболічні процеси, застосовуються стероїдні (анаболічні) гормони. Приймати всередину метандростенолон по 15-20мг. Дозу потрібно поступово знижувати. Також підійде ретаболіл. Його потрібно приймати внутрішньом'язово 1 раз в 2 тижні по 20-50 мг. У невеликих дозах, але досить довго показані імунодепресанти і кортикостероїдні гормони. Застосовуються вони в більш гострих випадках, особливо, коли мова йде про ознаки значної активації імунокомпетентних систем. Проводиться лікування гідролізатами печінки (сирепар, вітогепат) і екстрактами. Але робити це потрібно дуже обережно. Адже при гострих гепатитах введення деяких печінкових гідролізаторів може тільки посилити загострення гепатиту, а також посилити аутоалергічні процеси.

Хворих хронічним гепатитом слід звільнити від праці, яка передбачає значне фізичне напруження, контакт зі шкідливими речовинами (дихлоретаном, миш'яком, фосфором та ін.), струс, вібрацію, прискорений темп.

Хронічний гепатит: профілактика

Якщо говорити про профілактику хронічного гепатиту, то вона полягає саме в попередженні вірусних гепатитів, ліквідації як побутових, так і промислових отруєнь, відмова від прийому алкоголю, диспансеризації осіб, які перенесли вірусний гепатит, а також в обмеженні прийому деяких ліків.

Комплекс лікувальних заходів навряд чи можна собі уявити без спеціального режиму і дотримання дієти. Їжа неодмінно повинна містити багато вітамінів. А от тваринні жири обов'язково треба обмежити. Найкраще замінити їх на рослинні олії. При цьому варто підвищити вміст вуглеводів і білків. Адже процеси регенерації помітно поліпшуються при підвищеній кількості білка. Це також стимулює жовчовиділення і попереджає жирову дегенерацію печінки. Хворий повинен ввести в свій раціон бобові, молоко та молочні продукти, відрубні і вівсяні відвари, нежирні сорти риби і м'яса, фруктові та овочеві пюре та соки, фрукти і ягоди солодких сортів, сир, тріску, що допоможе запобігти хронічний гепатит.

Медикаментозна терапія, в першу чергу, спрямована саме на поліпшення всіх процесів обміну, підвищення резистентності гепатоцитів, нормалізацію регенерації. Сюди можна віднести вітаміни (тіамін, рибофлавін, пантотенова і нікотинова кислота, піридоксин, вітамін Е, аскорбінова кислота, вітамін В12). До препаратів базисної терапії прийнято відносити: легалон, ліпоєву кислоту, есенціале-форте, лив-52. А ось препарати, які володіють імуносупресивною дії (имуран, стероїди), застосовують при вираженій активності гепатиту, в тому випадку, коли участь аутоімунних механізмів в його розвитку було вже доведено. При малоактивних формах гепатиту застосовуються печінкові гідролізати: ріпасон, сирепар. Якщо хворого мучить свербіж шкіри, то в цьому випадку модно використовувати білігнін, антигістамінні препарати або холестирамін. Самостійне лікування такого серйозного захворювання, як хронічний гепатит, за допомогою настоїв лікарських трав можливо при хронічних гепатитах, які не потребують проведення гормональної терапії.