Золототисячник зонтичний

Трав'янистий багаторічник заввишки до 25-30 см, стебла (розгалужені у верхній частині) і листя гладкі, без опушення. Квітки червонувато-рожеві, зібрані у своєрідні, вільчаті розгалужені, густі щитковидні суцвіття. Цвіте в липні-серпні. Зустрічається на степових схилах, сухих луках. На вологих луках іноді зустрічається інша лікарська рослина - золототисячник красивий (Centaurium pulchellum) з рожевими квітками в рихлому суцвітті, висотою від 5 до 15 см. У лікувальних цілях використовують траву золототисячника, яка містить флавоноїди, аскорбінову кислоту (у висушеній сировині це з'єднання відсутне), глікозиди і алкалоїди. Збирають траву, акуратно зрізуючи верхівки рослин, під час бутонізації та на початку цвітіння золототисячника, в липні. У науковій і народній медицині трава золототисячника використовується для нормалізації діяльності ШКТ (при підвищеній кислотності шлункового соку, печії), при шлункових кровотечах, захворюваннях печінки , жовчовивідних шляхів, метеоризмі, геморої, цукровому діабеті, маткових кровотечах, запальних захворюваннях жіночих статевих органів, органів дихання (у тому числі при лікуванні туберкульозу), шкірних хворобах, у про цесі лікування алкоголізму і т. д. Трава золототисячника надає анестезуючу, жовчогінну, протизапальну, слабо виражену глистогінну і послаблюючу дію. Настій трави готують в термосі з розрахунку 1-2 чайні ложки сировини на склянку окропу; після проціджування п'ють рівними порціями (по 3-4 столові ложки) в теплому вигляді 5-6 разів на день перед прийомом їжі. Гірку настоянку (1:10) п'ють по 5-15 крапель 3-4 рази на день за 15 хвилин перед їжею для поліпшення апетиту.