Зірочник

Зірочник - одно-або дворічна трав'яниста рослина з сімейства гвоздикових з тонким, лежачим, вузлуватим стеблом і дрібними яйцевидно-загостреними листками; верхні - сидячі, нижні - з черешками. Довжина стебла 10-30 см. Квітки дрібні, білі, на довгих квітконіжках. Плід - довгаста коробочка з численними округлими або ниркоподібним насінням. Цвіте з червня по вересень. Життя рослини триває всього 3-4 тижні. На зміну загиблій виростають нові рослини з насіння і від корінців, які пустили гілочки, стикаючись із землею. Зростає зірочник поблизу житла, у садах, по городах, канавах, ярах, на сирих галявинах, по берегах річок, біля доріг. При прополці грядок вона першою потрапляє під руку. Використовується як кормова добавка в корм поросятам і курям. Цікаво, що по ній можна передбачити погоду: якщо вранці після сходу сонця віночок квітки не розкрився і не піднявся, то днем буде дощ. Свою другу назву "мокриця" зірочник отримав, ймовірно, за те, що він в будь-яку погоду мокрий. Справа в тому, що рослина вбирає воду не тільки корінням, але і поверхнею волосків, що покривають стебла. Хімічний склад рослини вивчений мало. Відомо, що в надземній квітучій частині зірочника міститься до 114 мг% вітаміну С і більше 23 мг% каротину. У золі рослини багато хлору і солей калію. У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої рослини. У народній медицині зірочник використовують при хворобах щитовидної залози, серця, висипах, набряках, хворобах печінки. Відвар мокриці раніше вживали "від сорому у грудях", з його допомогою лікували рани, а також вживали як закріплюючий засіб. Із зелених частин рослини можна приготувати салати. У відвареному вигляді мокрицю додають в борщі, вінегрети і використовують як приправу вітамінну до других страв. В Азербайджані готують коржі, в яких важливим компонентом фаршу є зірочник.