Зірочник середній, мокриці

Трав'янистий однолітник (рідше дворічник) висотою 20-35 см. Листя яйцеподібні, довжиною до 2 см. Чашолистки мохнатоопушенні. Квітки двостатеві, дрібні, білі, правильні, на довгих квітконіжках. Пелюстки віночка коротше чашолистків (не більше 4 мм завдовжки) або зовсім відсутні. Цвіте зірочник починаючи з березня і аж до жовтня. Плід - коробочка. Зустрічається звездчатка майже повсюдно: у районі житла, доріг, городів, на полях як бур'ян. Відомо також як харчова (вітамінна), кормова і медоносна рослина. Лікарською сировиною є свіжий сік або трава, зібрана під час цвітіння (містить аскорбінову кислоту, флавоноїди, каротин) і підв'ялена на сонці протягом 3-5 годин, потім досушують у затінку. У східній медицині зірочник використовується для лікування запалень очей і катаракти. У науковій медицині не використовується зовсім. Трава має протицингову, кровоспинну, протизапальну і анестезуючу дію, сприяє розсмоктуванню доброякісних пухлин, нормалізує діяльність серцево-судинної та нервової систем; застосовується в народній медицині при кровотечах, гнійних ранах, геморої, токсикозах, захворюваннях легенів, печінки, жовчного міхура, шкіри та очей , при неврозах і хворобливих відчуттях різного походження. У лікувальному харчуванні звездчатка виступає в якості салатної рослини, в їжу використовуються молоді пагони з листям. Їх можна також маринувати або заквашувати на зиму. Салат готують зі свіжої подрібненої трави і зеленого лука, узятих в рівній кількості, які заправляють сметаною, додаючи подрібнене варене яйце, петрушку, чорний мелений перець, селера і сіль за смаком. Настій готують з розрахунку 1-2 чайні ложки сировини на склянку окропу; наполягають в термосі 5-7 годин, п'ють в теплому вигляді після проціджування по 2-3 столові ложки 5-6 разів на день. Сік зі свіжої трави змішують з рівною кількістю меду і приймають по 1 чайній ложці 5-6 разів на день.