Головна/Лікування хвороб/Лікування хвороб органів дихання


 

Атиповими пневмоніями називаються пневмонії, викликані міко-плазмою, хламідіями, легіонелами, і характеризуються певними клінічними проявами, що відрізняються від типової внегоспі-тальної пневмонії. Легионелла викликає пневмонію в 6.4%, хламідія-в 6.1% і мікоплазма - в 2% випадків. Особливістю атипових пневмоній є внутрішньоклітинний розташування збудника захворювання. У зв'язку з цим для лікування "атипової" пневмонії слід застосовувати такі антибактеріальні препарати, яких добре проникають всередину клітини і створюють там високі концентрації. Це макроліди (еритроміцин і нові макроліди, зокрема, азитроміцин, рокситроміцин тощо), тет-рацікпіни, рифампіцин, фторхінолони.

 

Внутрігоспітальних озокомнал'нис) пневмонії - це пневмонії, що розвиваються в стаціонарі за умови, що протягом перших двох діб перебування в стаціонарі не було клінічних та рентгенологічних ознак пневмонії.

 

Внутрігоспітальних пневмонії відрізняються від позагоспітальна тим, що найчастіше викликаються грамнегативною флорою: синьогнійної палички, гемофільної татком, легіонелами, мікоплазмами, хламідіями, протікають важче і частіше дають летальний результат.

 

 

Близько половини всіх випадків нозокоміальної пневмонії розвивається у відділеннях інтенсивної терапії, у післяопераційних відділеннях. Інтубація з механічною вентиляцією легенів підвищує частоту виникнення внутрігоспітальной інфекції в 10-12 разів. При цьому у 50% хворих, що знаходяться на ШВЛ, виділяється псевдомонас, у 30% - ацінетобак-тер, у 25% - клебсієла. Рідше збудниками нозокоміальної пневмонії є кишкова паличка, золотистий стафілокок, серрація, цітробак-тер.

 

До госпітальних пневмоній відносяться також аспіраційні пневмонії. Вони найбільш часто зустрічаються в алкоголіків, в осіб з порушеннями мозкового кровообігу, при отруєннях, травмах грудної клітини. Аспіраційні пневмонії майже завжди обумовлені грамотріца-котельної флорою і анаеробами.

 

Для лікування нозокоміальної пневмонії використовуються антибіотики широкого спектру дії (цефалоспорини 111 покоління, уреідопеніціллі-ни, монобактами, аміноглікозиди), фторхінолони. При важкому перебігу нозокоміальної пневмонії препаратами 1-го ряду вважають комбінацію аміноглікозидів з цефалоспоринами III покоління або монобактами

 

(Азтреонам). При відсутності ефекту застосовуються препарати 2-го ряду-ф торхінолони, ефективний також іміпінем.

4. Патогенетичне лікування