Головна/Опис хвороб/Інфекційні хвороби (Грип, Дизентерія, Інфекційний мононуклеоз...)


Інфекційний мононуклеоз
Фото інфекційний мононуклеоз

Інфекційний мононуклеоз - вірусне захворювання, ця хвороба провокується вірусом Епштейн-Барра.

Інфекційний мононуклеоз зустрічається досить часто. Його дуже важко розпізнати, оскільки зазвичай воно проходить в досить легкій формі.

Інфекційний мононуклеоз. Симптоматика

Інфекційний мононуклеоз зазвичай виникає вогнищами запалення в органах уражених вірусом: як правило, спостерігається збільшення всіх груп лімфатичних вузлів. Збільшення несиметричні: одні менше інші більше. АЛЕ збільшуються всі без винятку. Лімфатичні вузли на шиї збільшуються найбільше (два три сантиметри в діаметрі).Так само миттєво збільшуються розміри селезінки і печінки. Спостерігається: запалені мигдалини, набряклість аденоїди в області пазух носа. Як наслідок утруднене дихання через ніс і дитина змушена дихати через рот. Виявляється сильне хропіння. Крім всіх цих ознак хвороби існують і інші не специфічні симптоми: абсолютна відсутність апетиту, підвищена температура, біль у горлі, млявість і слабкість у всьому тілі, і багато інших.

Інфекційний мононуклеоз. Причини захворювання

Як вже було вище написано хвороба викликається вірусом Епштейна-Барра. Захворювання, перш за все, вражає селезінку, печінку, лімфовузли, мигдалини.

Вірус передається зі слиною зараженої людини. Так само цей вірус називають "поцілункова хвороба", так як при поцілунку заразитися найпростіше. Так само зараження може відбутися через предмети і дуже рідко повітряно-крапельним шляхом. Інфекційний мононуклеоз - захворювання не надто заразне. Епідемії інфекційного мононуклеозу виникають дуже рідко, частіше зустрічаються поодинокі випадки зараження. Найчастіше ця хвороба діагностується у хлопчиків. Період інкубації захворювання не має чітких меж, все залежить від стану імунітету дитини. У середньому від шести днів до півтора місяців.

Інфекційний мононуклеоз. Лікування

Гостра фаза мононуклеозу як правило триває від двох до трьох тижнів.

Лімфатична система відіграє найважливішу роль в імунній системі людини. При пригніченні лімфосистеми людина стає більш сприйнятливою до інших захворювань і вірусів. Тому при інфекційному мононуклеозі часто виникають і інші хвороби. У зв'язку з цим мононуклеоз загрожує численними ускладненнями викликаними бактеріями. На його фоні можуть розвинутися отит, пневмонія, ангіна. Всі супутні ускладнення, як правило, можливо вилікувати тільки за допомогою антибіотиків.

Після періоду гострого мононуклеозу організм надто слабкий. Період реабілітації після хвороби дуже тривалий. Дитині яка перенсла захворювання протипоказано робити будь-які щеплення протягом півроку або навіть року (залежить від стану імунітету) після хвороби.Так само рекомендується знизити по можливості контактувати з іншими людьми. Категорично заборонено проводити багато часу під сонячними променями. Протягом року після хвороби не можна робити далекі подорожі, перебувати на водоймах.

Методи лікування вірусного мононуклеозу зазвичай симптоматичні. Якщо ж перебіг хвороби носить дуже важкий характер то призначаються протизапальні гормональні ліки. Проте до цих заходів справа доходить рідко. В цілому лікування йде за шаблоном лікування вірусних захворювань - часте полоскання горла, рясне пиття, часте промивання носа, необхідно частіше провітрювати кімнату де знаходиться заражений, прийом противірусних лікарських засобів: Парацитамол, гропріназін, віферон (доза розраховується за віком). Жарознижуючі засоби при лихоманці.

Інфекційний мононуклеоз. Профілактика

Якщо виявлено захворювання в дитячому закладі (школа, ясла та інші) карантин та дезінфекція зайві заходи. Ретельного вологого прибирання цілком достатньо для знищення вірусу.