Гінгівіт

Головна/Опис хвороб/Стоматологія (Карієс, Кіста зуба, пародонтит, гінгівіт, Флюс, абсцес...)

Гінгівіт (від латинського «Gingivitis») - запалення ясен. Гінгівіт - це найбільш часто зустрічаєме захворювання пародонту, яке характерно для дітей, підлітків і молодих людей старше 30 років. Зазвичай до цього віку гінгівіт або вдається вилікувати (за умови звернення пацієнта до лікаря), або гінгівіт перетікає в пародонтит або інші більш тяжкі форми захворювання пародонту.

Причини гінгівіту:

- Зміна неспецифічної опірності організму внаслідок порушення функції деяких його систем (ендокринної, серцево-судинної, кровоносної);

- Ураження тканин;

- Порушення функцій шлунково-кишкового тракту;

- Гіповітаміноз;

- Алергічні та інфекційні захворювання;

- Зубний камінь і зубний наліт;

- Куріння і хімічне подразнення.

У дитячому віці найбільш поширений інфекційний гінгівіт, який з'являється і розвивається внаслідок недостатнього дотримання правил особистої гігієни. У самому ранньому віці цьому також сприяє практично відсутній місцевий імунний захист, яка починає своє формування тільки до 7 років, а закінчує до початку пубертатного періоду. Додатковим вогнищем виникнення гінгівіту вас може забезпечити карієс, при цьому велику кількість каріесних зубів прямо пропорційно збільшує ризик появи гінгівіту. Також дана хвороба досить поширена серед дітей і підлітків, які страждають на туберкульоз, цукровий діабет, ревматизм, хвороби печінки і жовчного міхура, нефропатіями і т.д.

Симптоми катарального гінгівіту

У цьому випадку пацієнти скаржаться на кровоточивість ясен під час гігієнічних процедур або прийому їжі, наслідком якої може бути фарбування ротової рідини в рожевий колір, свербіж, неприємний запах з рота і неприємні відчуття в яснах, можливо збочення смаку. Для періоду гострого перебігу хвороби або загострення хронічної форми біль може посилюватися в результаті дії хімічних подразників або механічних пошкоджень під час прийому їжі. На загальному стані організму хворого ці симптоми практично не позначаються, однак у періоди загострень може трохи підніматися температура і з'являтися відчуття загального нездужання.

Катаральний гінгівіт особливо характерний для часу зміни і прорізування зубів, а також супроводжує інфекційні та інші загальносоматичні захворювання. Клінічна картина зазвичай є тривалим уповільненим процесом, пацієнт особливо ні на що не скаржиться. Область запалення може бути локалізована міжзубними сосочками і крайовими яснами або поширитися на всю альвеолярну частину ясен, внаслідок чого запальний процес визначають як локалізований або генералізований (розлитий).

Гінгівіт, незалежно від клініко-морфологічної форми, характеризується наступними диференційно-діагностичними ознаками:

- Невеликий вік пацієнта (діти та молодь);

- Обов'язкова наявність немінералізованних назубних відкладень у вигляді мікробного нальоту, м'якого нальоту і харчових залишків, а також надясеного зубного каменю;

- Наявність прямої залежності ступеня хвороби (гінгівіт) від дотримання гігієнічних процедур, а також їх правильності;

- Наявність карієсу у вигляді плями в пришийковій ділянці у вигляді супутнього захворювання;

- Обов'язкова наявність запалення в яснах і можливо її деформація;

- Відсутність ясеневої кишені і кровоточивість при зондуванні в яснах;

- Деструкція зубних перегородок не спостерігається;

- Загальний стан пацієнта майже нічим не відрізняється від нормального, за винятком випадку гострого або загострення хронічного катарального та виразкового гінгівіту, при яких виникає інтоксикація організму залежно від стадії захворювання.

Лікування гінгівіту

Лікування катарального гінгівіту починається з виявлення етіологічного фактора і лікування первинного захворювання. Гінгівіт часто є наслідком таких гострих інфекційних захворювань, як скарлатина, дифтерія, кір, ГРВІ та інфекційний мононуклеоз. Також гінгівіт може бути першою стадією розвитку гострого герпетичного стоматиту або наслідком якої-небудь алергічної реакції. Що стосується місцевої терапії, то вона полягає у зменшенні набряку, знеболенні слизової оболонки ясен, запобіганні вторинної інфекції.

При лікуванні у дітей запалення слизової оболонки порожнини рота у гострій формі доцільно використовувати народні рецепти, які мають обволікаючі та капиллярозміцнюючі властивостямі. До них відноситься: відвар листя мальви, шавлії, кореня алтея, що володіють обволікаючою дією, і флавонойдів, що зміцнюють капіляри, які припиняють гінгівіт. Зауважимо, що при гострому запальному процесі проникність і міцність капілярів змінюються.

Профілактика гінгівіту

Профілактика гінгівіту полягає у виконанні низки нескладних правил:

1. Проходження регулярного стоматологічного обстеження не рідше одного разу на рік.

2. Профілактичне відвідування стоматолога не рідше одного разу на 6 місяців.

3. Щоденні гігієнічні процедури порожнини рота з використанням зубної щітки, пасти та нитки.