Гіперпролактинемія

За останні кілька років інтерес лікарів виріс до синдромів і захворювань, пов'язаних з порушенням вироблення пролактину (ПРЛ). Пролактин в якості самостійного гормону був виділений ще в 1970 році, що трохи змінило загальні уявлення про регуляцію репродуктивної системи. Було доведено, що надмірна секреція даного гормону, якому спочатку відводилася роль, пов'язана з регулюванням лактації, є, по суті, основною причиною порушення генеративної і менструальної функції приблизно в 30 відсотків випадків. Однією з найбільш поширених причин вторинних аменореї є гіперпролактиїнемія, за офіційними даними вона становить приблизно 24-26% випадків безпліддя.

Гіперпролактинемія. Симптоми

Гіперпролактинемія проявляється у вигляді порушення менструального циклу по типу вторинної аменореї або олігоменореї. У деяких випадках менструальний цикл може бути регулярним або нестійким. Гіперпролактиїнемія носить транзиторний характер. Порядку 70% жінок порушення менструального циклу пов'язують з травмами, стресами, тривалим прийомом нейролептиків, оперативними втручаннями. Приблизно третина жінок страждає від порушень менструального циклу та гіперпролактиїнемії в період менархе, що найчастіше проявляється аменореєю або олігоменореєю.

Лакторея (галакторея) - дане захворювання зустрічається не тільки при гіперпролактинемії, воно часто не пов'язано з рівнем пролактину, проявляється у вигляді поодиноких крапель або струминного виділення молозива. Лакторея проявляється не тільки під час ановуляції, а й під час овуляторного менструального циклу. Останнє пов'язують з чутливістю рецепторів пролактину до його нормального рівня. Галакторея зустрічається практично у всіх жінок з ознаками аменореї і у половини жінок при олігоменореї. При підтвердженій гіперпролактиїнемії і регулярних ритмах менструацій лакторея зустрічається приблизно у 15-20% пацієнток.

Гіперпролактинемія. Причини

Патологічні гіперпролактинемії розвиваються на тлі функціональних або анатомічних порушень, пов'язаних з гіпоталамо-гіпофізарним комплексом.

До анатомічних причин відносять:

• Пухлини гіпофіза (гранульома, гліома, крініофарінгіома)

• Гормонально-активні пухлини (змішані аденоми гіпофіза, пролактинома)

• Пошкодження в області ніжок гіпофіза, пов'язані з травмами і хірургічним втручанням, вплив радіації, черепно-мозкові травми різного ступеня тяжкості.

До функціональних причин відносять

• Стреси

• Ендокринні захворювання: хвороба Кушинга, гіпотиреоз, акромегалія, синдром Нельсона

• Нейроінфекції (енцефаліт, менінгіт )

До більш рідкісних причин відносять:

• Ниркову недостатність

• ектопічну продукцію пролактину при гіпернефромі і бронхогенній карциномі

• Травми і операції на грудній клітці

До ятрогенних причин відносять:

• Прийом естрогенів, оральних контрацептивів, що містять естрогени

• Прийом препаратів, що впливають на обмін дофаміну і його секрецію: галоперидол, фінотіазіни, домперіодон, метоклопрамід, сульпірид, пімозид

• Прийом препаратів, що виснажують запаси дофаміну: опіоїди, інгібітори моноаміноксидази, резерпін

• Прийом стимуляторів серотонинергічної системи: амфетаміни та галюциногени.

Гіперпролактиїнемія. Лікування

Будь-яке лікування має проводитися, враховуючи форми захворювання гіперпролактиїненія. Спочатку необхідно виключити можливість розвитку первинного гіпотиреозу, лікування якого необхідно здійснюватися під строгим спостереженням лікаря-ендокринолога.

Починаючи з 70-х років, як засіб лікування даного захворювання використовуються антагоністи дофаміну, які і по сьогоднішній день продовжують вдосконалюватися, це пов'язано з тим, що більшість пацієнток погано переносить дані препарати, так при їх прийомі у жінок в більшості випадків спостерігається падіння артеріального тиску, нудота і загальна слабкість. Найбільш популярним препаратом на сьогоднішній день є парлодел, при функціональній гіперпролактиїнемії, як правило, призначають четверту частину таблетки, поступово дозу починають збільшувати, і доводять її приблизно до 3-4 таблеток щодня. Прийом даного препарату повинен проводити при суворому контролі над рівнем пролактину в крові. Крім того, велике значення при прийомі даного препарату має рівень базальної температури, поступово доза препарату зменшується. У деяких випадках додатково призначається клофімен. Відсутність вагітності при відновленні менструального циклу в обов'язковому порядку має вимагати виключення факторів безпліддя при лапароскопії і ГСГ. Основними побічними ефектами даної терапії є: запаморочення, загальна слабкість, запори, непритомність, нудота, закладеність носа. Одним з найбільш дієвих препаратів в даний час є Норпролак, його необхідно застосовувати щодня, і Достинекс, даний препарат має пролонговану дію.