Око

Ми бачимо завдяки очам - органам зору, розташованим в очницях - западинах лицьової частини черепа. Вони мають світлочутливі рецептори, які, реагуючи на світло, посилають імпульси в головний мозок для аналізу. Кожне око складається з двох частин: очного яблука і допоміжного апарату.

Очне яблуко - це орган майже сферичної форми, діаметром близько 24 мм, що складається з внутрішнього ядра і трьох оболонок - склери, судинної оболонки і сітківки. Склера є волокнистою, зовнішньою оболонкою очного яблука. Центральна зона її передньої частини прозора, опукла і утворює рогівку, проникну світловим променям, а в задній її частині є отвір для проходження зорового нерва.

Судинна оболонка - це середня оболонка, багата пігментними клітинами і кровоносними судинами. Вона бере участь у харчуванні ока і в утворенні водянистої вологи і склоподібного тіла. У його передній частині знаходиться райдужка, кільце, яке може мати різноманітне забарвлення, з отвором в центрі - зіницею.

Сітківка - внутрішня оболонка - приймає світлові образи і передає їх у головний мозок. Вона складається з колб - клітин, що сприймають біле і чорне і різні відтінки сірого.

У сітківці виділяється жовта пляма - зона, багата колбочками, і сосочок зорового нерва, де знаходиться сліпа пляма, місце з'єднання зорового нерва з сітківкою, що не має фоторецепторів і не приймає участі в зорі.

Очне яблуко містить також ряд прозорих середовищ, через які проходить світло, таких як водяниста волога і склоподібне тіло. Між ними знаходиться кришталик, свого роду двоопукла лінза (товща в центрі, ніж по краях), фокусуються світлові промені таким чином, що вони створюють ідеальне зображення на сітківці.

Око - дуже ніжний орган, тому він потребує захисних і рухових пристосуваннь. Повіки являють собою дві складки, одну верхню і одну нижню, розташовані спереду очниць, і на їх краях знаходяться вії.

Кон'юнктива, оболонка, що покриває тильну сторону повік і передню поверхню очного яблука, забезпечена великою лімфатичною мережею, що захищає око від інфекцій.

Слізна залоза і сльозовивідний шлях утворюють слізний апарат. Функція сліз полягає в полегшенні руху повік та зволоженні частині очного яблука, що знаходиться в контакті з повітрям.

Брови представляють собою два покритих волосками дугоподібних виступи, які захищають очі від поту, що стікає з лоба. Рух очей, регульований головним мозком, синхронний і здійснюється дією семи м'язів очного яблука: прямий верхній, нижній прямий, прямий внутрішній, прямий зовнішній, великий косий, малий косий і м'язом, що піднімає верхню повіку.

М'язи повік напружуються близько 20 000 разів за день, щоб зволожувати і очищати очі. Це означає, що ми не бачимо протягом півгодини в день, так як стільки часу витрачено на моргання.

Зорові системи пристосовуються до потреб кожного виду

Фоторецептори в жаб виробляють до чотирьох різних видів імпульсів: вони розрізняють нерухомі об'єкти, що рухаються об'єкти, що не порушують рівень освітлення тварини, об'єкти, що наближаються і рухомі об'єкти, що порушують освітлення, але не наближаються. З таким пристосуванням жаба могла б померти від голоду, навіть при наявності рясної їжі навколо, якби вона сама не рухалася. Вона добре розрізняє кольори, але навряд зауважує рельєф.

У деяких комах, таких, як гедзь, очі складаються з тисячі маленьких простих, але з'єднаних очей - омматідієв. Вони нерухомі, а оскільки розташовані у вигляді кулі, дивляться на всі боки під різним кутом. Кожен з цих простих очей посилає частку зображення в мозок, який з'єднує зображення цілком.

Камбала - це риба, яка пересувається по дну водойми на боці, що дозволяє їй залишатися абсолютно непомітною. У віці декількох місяців у неї спостерігається дивовижне перетворення: одне її око переміщається і розташовується на тому ж боці голови, що і друге око.