Осот польовий рожевий

Осот польовий рожевий, або будяк польовий, - багаторічна дводомна рослина з високим (до 120 см) гіллястим стеблом. Потужний вертикальний корінь з горизонтальними пагонами досягає глибоких шарів. Вертикальні і горизонтальні коріння несуть вегетативні бруньки, здатні проростати з глибини 60 - 170 см. Листки чергові, довгасто-ланцетні, виїмчаста-надрізані, колючі. Листова розетка утворюється вже ранньою весною. Квітки рожево-пурпурові або бузково-рожеві, зібрані в волотисте суцвіття. Цвіте з червня по вересень. Плід - оберненояйцеподібна коричнева сім'янка. Росте на полях, у садах і городах, біля доріг і житла, на пустирях, по лісових схилах і ярах, на берегах річок. Рослина - хороший медонос, дає до 140 кг меду з 1 га. У листі в період цвітіння міститься від 40 до 120 мг % вітаміну С. У надземній частині знайдені жирні олії, періллалкоголь, інвертний цукор, пестимо, винна кислота, алкалоїди. У насінні кількість жирної олії досягає 31,6%. З давніх часів осот польовий вважається лікарською рослиною. Настої і відвари його покращують обмінні процеси, надають сприятливу дію при неврозах і головному болю. Рослину використовували при лікуванні судинних захворювань. З молодого листя і стебел готують салати і супи. Гіркуватий смак осоту польового надає стравам своєрідну гостроту. Однак наявність шипів-колючок на листі заважає їх обробці. Наявна в листі гіркота усувається, якщо їх вимочити протягом 30 - 40 хв в 10 % солоному водному розчині. Після такої обробки листя подрібнюють і додають у складні салати. Гіркота зникає майже повністю, якщо стебла злегка розтерти в руках. Тому листя і стебла, що йдуть на приготування супів, не вимочують. Любителі готують пюре з осоту і часнику. На зиму лист осоту сушать і перетирають в порошок, яким заправляють супи. Цей же порошок використовують в готуванні соусів і підливи. Технологія приготування страв із цієї рослини мало розроблена, мало вивчена і його харчова цінність.