Тиреоїдит - хронічне аутоімунне запалення щитовидної залози
Тиреоїдит - процес запалення щитовидної залози.
Тиреоїдит буває п'яти видів:
1.фіброзний
2.аутоіммунний
3.гострий не гнійний
4.гострий
5.підгострий
Тиреоїдит: причини
Гострий тиреоїдит зустрічається досить рідко. Тиреоїдит гострий - це запальне захворювання щитовидної залози. Причиною його появи може бути потрапляння гнійної інфекції з органів, розташованих по сусідству. Це може відбутися контактним, гематогенним або лімфогенним шляхом передачі. У більшості випадків тіреодіт виникає через зараження піогенними стрептококом або золотистим стафілококом. Тиреоїдит - процес запалення, що розвивається в щитовидній залозі, яка до цього була незмінна. А струмітот називають запальний процес, що виникає на тлі зобу.
Ще більш рідко зустрічається не гнійний гострий тиреоїдин. Причиною його виникнення може бути вилив крові в залозу, променева терапія або травматизація. Ця форма хвороби проходить у вигляді асептичного запалення.
Причина підгострого тиреоїдиту (або інакше іменований гранульоматозний зоб де Кервена) в основному має вірусне походження. Це захворювання має характер запалення. Виникає тиреоїдит в основному після перенесених вірусних захворювань (кір, грип, епідемічний паротит та інші хвороби викликані вірусами).
Тиреоїдит: симптоматика
При гострому тиреоїдиті спочатку проявляються такі симптоми: головний біль, температура тіла піднімається до 39-40 градусів, з'являються сильні больові відчуття в області знаходження щитовидної залози. Біль віддає у вуха і потиличну частину. Утворюється гіперемія і припухлість на передній стороні шиї. Одне з найважчих ускладнень тиреоїдиту це гнійний медіастиніт. У складі крові спостерігається підвищення рівня ШОЕ, має місце яскраво виражений лейкоцитоз.
При підгострому тиреоїдиті хвороба спочатку протікає за принципом гострого. Спостерігається лейкоцитоз, лімфоцитоз і підвищення рівня ШОЕ. Також при прояві тиреотоксикозу в складі крові збільшується рівень Т4 і Т3. Після деякого часу починають вироблятися антитіла до тиреоглобуліну.
У разі аутоімунного тиреоїдиту функціонування щитовидної залози може змінитися. На першій стадії, як правило, починає розвиватися тиреотоксикоз, зазвичай в не важкій формі. Далі протягом тривалого періоду спостерігається еутиреоїдний стан. У більш пізній період розвивається Гіпотиреоз. У процесі гістологічного обстеження виявляються вогнища фіброзу, яскраво виражена інфільтрація ураженої щитовидної залози лімфоцитами і плазматичними клітинами, оксифільні епітеліальні клітини (звані Хюртле-Асканазі), руйнування фолікулів.
Тиреоїдит: діагностика
З метою виявити різні форми тиреоїдиту проводять такі обстеження:
1.проводится тест Крайля
2.дослідження ультразвуком
3.у випадку фіброзного і аутоімунного тиреоїдиту призначається біопсія
4.аналіз крові на гормональний рівень щитовидної залози
Тиреоїдит: лікування
Пацієнтів з гострим тиреоїдитом госпіталізують. Призначається терапія антибіотиками. Проводиться розтин абсцесу і постановка дренажу, з метою запобігти залучення в гнійний процес середостіння і шиї (флегмон шиї, гнійний медіастиніт).
При гострому не гнійному і підгострому тиреоїдиті призначаються глюкокортикостероїди (на добу призначають 30-60 міліграмів преднізалона) протягом трьох чотирьох тижнів. Добова доза ліків поступово зменшується. Також використовують препарати анальгетики. Застосування бета-блокаторів використовується у випадку вираженого тиреотоксикозу. Хірургічне втручання не проводять. Антибіотики не впливають на хід патологічного процесу.
У разі аутоімунного тиреоїдиту методи лікування консервативні. Призначаються гормональні препарати щитовидної залози (тироксин, тиреоїдин). Необхідно підібрати індивідуальну дозу. Пацієнт повинен постійно спостерігатися в лікаря. Кожні три місяці необхідно проводити УЗД і перевіряти гормональний рівень.
Тиреоїдит: профілактика
Профілактичних заходів запобігання виникнення гострого або підгострого тиреоїдиту не існує. Але все таки потрібно дотримуватися деяких запобіжних заходів: споживання достатньої кількості вітамінів, загартовування, своєчасне лікування зубів, вух, горла, носа. Якщо ви знаєте що генетично схильні до аутоімунного тиреоїдиту ретельно стежте за станом свого здоров'я і вчасно звертайтеся до медичного закладу.