Хронічний тонзиліт - запалення мигдалин, що триває один місяць
Хронічний тонзиліт (від латинського слова tonsilla - мигдалина) є інфекційним захворюванням, якому властива наявність осередкової інфекції в піднебінних мигдалинах.
Розрізняють гостру форму і хронічну. До основних форм гострого тонзиліту належить: катаральна, фолікулярна, лакунарна, флегмонозна і виразково-некротична. У хронічному тонзиліті виділяють наступні форми: субкомпенсована, компенсована, декомпенсована.
Хронічний тонзиліт. Причини захворювання
У формуванні хвороби основну роль грає гемолітичний стрептокок групи А, набагато рідше гострий тонзиліт викликаний вірусами та іншими стрептококами, надмірно рідко-хламідії, мікоплазми, а також патогенні гриби.
Формуванню тонзиліту також сприяють: гнійні синусити, каріозні зуби, викривлення перегородки носа, переохолодження, не розумне харчування. Важливе значення має і зниження реактивності організму і його алергічний стан.
Збудники цієї хвороби передаються, найчастіше, саме повітряно-крапельним шляхом. Джерелами інфекції можуть бути хворі люди, так і безсимптомні бактеріоносії.
Хронічний тонзиліт. Симптоми захворювання
Гострому тонзиліту властивий гострий початок. Інкубаційний період може продовжатися від парочки годин і до декількох днів. Хворіючі відзначають появу плавно наростаючих болів в горлі навіть у стані спокою, а також при ковтанні. Виявляється погіршення стану загалом, підвищується температура тіла.
Гостра ангіна може бути катаральною, в тому випадку коли запалення проявляється набряком і подальшим почервонінням мигдаликів; фолікулярним-на мигдалинах формуються гнійні фолікули у формі гнійних точок; лакунарним-в лакунах утворюються гнійні пробки або ж рідкий гній. Усім цим формам властиво поява смердючого запаху з рота і такого ж присмаку.
Тривалість захворювання найчастіше становить приблизно сім днів. Досить часто запальний процес переходить і на лімфатичні вузли, розташовані в підщелепній області, а також верхніх відділах шиї. При цьому пацієнти відчувають дискомфорт у вищеописаних областях, помічають зміну в розмірах лімфовузлів, хворобливі у разі дотику. За наявності у пацієнтів хронічних захворювань алергічної природи, їх загострення при захворюванні гострим тонзилітом.
Одним з ускладнень гострої ангіни є паратонзилярний абсцес. Він формується в тому випадку коли запальний процес переходить за тканину мигдаликів на навколишні тканини піднебіння, де надалі утворюється гнійна порожнина. Головним симптомом, який говорить про абсцес, виступає одностороння, біль у горлі що плавно посилюється, яка періодично віддає у вухо або ж у шию. Дуже рідко але все ж процес буває і двостороннім. Властиво поява тризму жувальної мускулатури, коли формується утруднення при відкриванні рота. При огляді горла помітна асиметрія піднебіння, одна з мигдаликів разом з тканинами розташованими поряд істотно збільшена в розмірах. У даному випадку дуже важливим виступає своєчасне звернення до ЛОР - лікаря.
Хронічний тонзиліт. Діагностика захворювання
Діагноз хронічний тонзиліт, а також його існуючі форми і стадії розвитку може встановити лише грамотний ЛОР. При постановці даного діагнозу доктор грунтується на сукупності загальних, а також місцевих ознак. Враховуються анамнестичні дані, об'єктивні симптоми та лабораторні показники, які дозволяють в завершенні поставити точний діагноз.
Хронічний тонзиліт. Лікування захворювання
У лікуванні гострої форми тонзиліту головним методом виступає саме антибіотикотерапія. У переважній більшості випадків застосовують такі препарати, як АУГМЕНТИН, Біопарокс, амоксиклав.
У комплексі з антибіотиками застосовують і антисептичні засоби для місцевого застосування, які мають протизапальний і знеболюючий ефект (, Тантум Верде, гексорал гексаспрей стопангін).
Для результативного лікування хвороби хронічний тонзиліт застосовують консервативну терапію, яка спрямована на боротьбу саме з патогенною мікрофлорою, яка постійно є в лакунах мигдаликів, поліпшення дренування мигдалин, імунокоригування.
Комплекс здійснюваних заходів у себе включає: промивання лакун спеціалізованими розчинами антисептиків, змазування мигдалин розчинами Люголя, а також йодинола, фізіотерапевтичні процедури у формі УВЧ на підщелепну область, використання імуномодуляторів. Курси лікування здійснюються не рідше як раз на рік.
Хронічний тонзиліт. Профілактика захворювання
Профілактика полягає саме в підвищенні опірності організму в цілому, загартовування, ведення активного способу життя, а також санування вогнищ наявної інфекції.
Профілактика хронічного тонзиліту полягає в лікуванні гострої форми тонзиліту.