Головна/Анатомія/Анатомія людини: Система органів травлення (Печінка, Підшлункова залоза, Товста кишка ...)


Печінка є найбільшою залозою людського тіла. Вона буро-коричневого кольору і має вагу приблизно 1,5 кг, який з віком може змінитися. Печінка дорослої людини важить близько 1200-1500 г, а приблизно з 50 років вона починає атрофуватися, тому її вага до старості може становити всього 800-1000 г.

печінка

Печінка здатна виконувати найбільше число всіляких функцій, через що вона може бути розглянута як лабораторія, необхідна для життєдіяльності: печінка очищає і фільтрує кров, у вигляді глікогену накопичує глюкозу, отримувану при вживанні їжі, а найголовніше - в ній виробляється жовч.

Печінка складається з двох частин: лівої і правої. Під мікроскопом можна побачити, що печінка складена з 50 000 - 100 000 крихітних функціональних одиниць, часточок - невеликих циліндричних утворень тканин печінки, зосереджених навколо центральної вени.

У печінку кров постачається через ворітну вену, а всередині неї розподіляється по менших венах, які доходять до поверхні часточок. Самі часточки складені з незліченної безлічі печінкових клітин - гепатоцитів, які призначені для очищення та фільтрації крові, а також для вироблення жовчі. Жовч, перш ніж опинитися в жовчному міхурі, в якому вона накопичується, циркулює між часточками по тоненьким каналам, званим жовчними капілярами. Коли їжа виявляється у дванадцятипалій кишці, пузир випускає жовч через протоки міхура, звідки вона, проходячи через печінковий протік і загальний жовчний протік, потрапляє через фатер сосок в дванадцятипалу кишку.

Печінка володіє безліччю різноманітних функцій. Перш за все, вона є великою травною залозою, яка виробляє жовч, яка через вивідну протоку надходить до дванадцятипалої кишки. Такий зв'язок печінки з кишкою обумовлений розвитком її з епітелію передньої кишки, яка поклала початок частини дванадцятипалої.

Печінка володіє бар'єрною функцією: вона нейтралізує токсичні продукти білкового обміну, які надходять у печінку разом з кров'ю; до всього іншого, зірчасті ретикулоендотеліоцити і ендотелії печінкових капілярів мають фагоцитарні властивості, що вкрай важливо для нейтралізації всмоктуючих речовин з кишечника.

Печінка бере участь у всіх видах обміну; зокрема, вуглеводи, які всмоктуються слизовою оболонкою кишечника, у печінці перетворюються в глікоген.

Також печінці зараховують гормональні функції.

У зв'язку з тим, що печінка в ембріональному періоді виробляє еритроцити, їй може бути властива кровотворна функція.

Печінку, виходячи з усього цього, можна одночасно називати органом кровообігу, травлення і всілякого обміну речовин, включаючи гормональний.