Головна/Лікування хвороб/Лікування хвороб органів травлення


При легкій формі захворювання істотних обмежень у дієті не потрібно. Проте не рекомендується вживати дуже гострі, дратівливі шлунково-кишковий тракт продукти, а також обмежується вживання молока при діареї.

При вираженому загостренні захворювання призначається дієта № 4 (див. гл. "Лікування хронічного ентериту") із змінами (А. Р. Златкін, 1994):

• збільшують вміст білка в середньому до 110-120 г (65% - тваринного походження) у зв'язку з розвитком у хворих білкової недостатності; як джерело білків використовують нежирне м'ясо, рибу (у вигляді парових котлет, кнелі, фрикаделі, відвареного м'яса, відвареної риби), яйця некруто і у вигляді парових омлетів, а також білкові знежирені, безлактозні, протианемічну еншпи; молочні продукти в періоді загострення не рекомендуються;

• обмежують кількість жирів до 55-60 г і додають у страви за 5-10 г вершкового масла;

• вміст вуглеводів - 250 г при максимальному обмеженні клітковини.

У міру поліпшення стану хворого поступово переводять на дієту № 46, 4в (див. гл. "Лікування хронічного ентериту") з підвищенням вмісту білка до 110-130 г на добу.

При важкому перебігу загострення НВК застосовується максимально щадна безбаластною, бесшлаковая дієта. Вона складається не з продуктів (у звичайному розумінні цього слова), а з життєво необхідних легко засвоюються речовин (амінокислоти, глюкоза, мінеральні речовини, полівітаміни, пептиди, невелика кількість рослинного жиру). Ці речовини майже повністю всмоктуються у верхніх відділах тонкої кишки.

У разі втрати більше 15% маси тіла призначається парентеральне харчування шляхом катетеризації підключичної вени, через яку вводять незамінні амінокислоти, білкові препарати, жирові емульсії (ттралігшд, ліпофундін, віталіпід), розчини глюкози, електролітів.