Головна/Опис хвороб/Хвороби вуха, горла і носа (отит, синусит, Ларингоспазм, Фронтит, Ангіна...)


Аденоїди
Аденоїди являють собою утворення лімфоїдної тканини, що становить основу носоглоткової мигдалини

Аденоїди - захворювання носа що дуже часто зустрічається. Підтримці імунітету організму сприяє лімфоїдна тканина і при її рясному скупченні в порожнині носа виникають ущільнення, названі аденоїдами. В результаті сильного розростання аденоїдів утворюються осередки розвитку різних вірусних мікроорганізмів і бактерій, за рахунок яких повітря при вдиханні не проходить очищення і прямує прямо в нижній дихальний відділ, що стає причиною частих простудних захворювань.

У рідкісних випадках аденоїди можна зустріти в сукупності зі збільшеними піднебінними мигдалинами. Тому їх виникнення також сприяють такі дитячі хвороби, як скарлатина, кір і дифтерія. Серед деяких фахівців існує думка, що аденоїди належать і до спадкових захворювань, але офіційного затвердження цієї гіпотези немає.

Медична класифікація поділяє 3 ступеня аденоїдів:

• Перший ступінь розвитку аденоїдів призводить до виникнення дискомфорту і утрудненого дихання під час сну в нічний час.

• Друга ступінь розвитку аденоїдів характеризується регулярним хропінням вночі і утрудненим диханням через ніс днем, у зв'язку з чим хворому доводиться дихати ротом.

• Третя ступінь розвитку сприяє перекриттю тканиною аденоїдів доступу повітря через ніс, тому подих проводиться тільки ротовою порожниною.

Симптоми аденоїдів

Симптомами аденоїдів може служити порушення нормального функціонування дихання через ніс і виділення слизового секрету, що заповнює носові ходи і що стікає в носоглотку. Хворий погано спить, дуже часто хропе уві сні і починає дихати ротом, чим проявляються аденоїди. Вранці стан людини млявий і апатичний. Якщо захворювання (аденоїди) вразило дітей шкільного віку, то його успішність у школі різко знижується, спостерігається зниження рівня пам'яті та уважності. Голос у хворого може втратити звучність, тембр і тон набуває тьмяний відтінок. І ще одним немаловажним симптомом є постійний головний біль.

При більш пізніх стадіях аденоїдів під носом проявляється припухлість за рахунок постійних виділень, інколи переходить в екзему, обличче набуває малоосмисленний вираз, з куточків рота може відбуватися постійне виділення слини, а носо-губні складки розгладжуються. У дітей також можливі деформовані зміни лицьового черепа, викривлення прикусу, а грудна клітина може піддатися незворотним змінам, ставши плоскою або запалою.

Діагностика аденоїдів

Перша стадія розвитку аденоїдів діагностується шляхом застосування задньої риноскопії, рентгенологічного та пальцевого дослідження носоглотки.

Лікування аденоїдів

Сучасна медицина застосовує єдиний метод лікування аденоїдів - хірургічний. Найбільше застосування цей метод отримав у видаленні аденоїдів другого і третього ступеня. При першому ступені розвитку (аденоїди) використовують краплі в ніс з 2%-ого розчину протарголу, призначають зміцнюючу терапію з комплексом вітамінів, препаратів, що містять кальцій і риб'ячий жир.

Крім усього іншого, особливою популярністю користується лікування лазеротерапією, яка насправді має маленьку ефективність, як і промивання антисептиками.

Слід знати, що хірургічне видалення аденоїдів запалених малоефективно з тієї причини, що хірург не зможе лікувати все вогнище інфікування (аденоїди), тому в післяопераційному періоді можливе виникнення ускладнень. Іноді аденоїди можуть вирости повторно на місці видалення старих, тоді їх повторно видаляють.