Головна/Народна медицина/Каталог лікарських трав


Аніс звичайнийОднорічна трав'яниста рослина заввишки до 50-60 см, з довгими листовими черешками, цільним листям (листовими пластинками) у нижній частині стебла. Верхні ж листя перисто-роздільні, майже сидячі. Корінь тонкий, веретеновідний. Квітки білі, зібрані в парасольки. Цвіте аніс в червні-липні, а плоди дозрівають в серпні. Аніс постачаеться з Малої Азії, де культивується, мабуть, більше двох тисячоліть. Плоди анісу заслужено вважаються не останніми в ряду прекрасних прянощів. А макуха плодів є поживним кормом для сільськогосподарських тварин. Цілющі властивості анісу були відомі ще в Давньому Єгипті. У лікувальних цілях використовуються плоди: для підвищення лактації годуючим матерям, як вітамінний засіб при цинзі, як відхаркувальний при бронхіальній астмі та інших захворюваннях органів дихання. А також як жарознижувальне, жовчогінне та протидії спазматичне для покращення функціонування кишечника та шлунка. Крім цього, плоди анісу (точніше, масло з плодів) надають фотосенсибілізуючу дію при вітіліго: ахроматичні плями намазують маслом, а потім піддають опромінюванню за допомогою кварцової лампи або приймають сонячні ванни. Для приготування відвару використовують 15 г плодів, які заливають 200 мл окропу (приблизно столова ложка плодів на склянку води). Після проціджування слід пити по 1/4-1/2 склянки 3 - 4 рази на день за півгодини до їжі. Плоди використовуються також для приготування кондитерських виробів і спиртних напоїв, зокрема анісової горілки.