Біопсія

Фото біопсія

Біопсія - це відбір проб для аналізу. Проба (біопсія) береться у вигляді маленького шматочка тканини з місця, де передбачається розвиток хвороби. Такими «підозрюваними» місцями можуть бути поліпи, довго незагойні виразки і пухлини. Залежно від місця відбору проби може застосовуватися різний інструмент від простого скальпеля до світловодів (для бронхоскопії) і ендоскопів (для дослідження стравоходу та шлунка).

Найголовніше завдання біопсії - діагностика. Біопсія дозволяє визначити, чи є в даному вузлі захворювання і якої воно форми (доброякісної або злоякісної). Особливо ефективна біопсія при контролі лікування онкологічних захворювань.

Основна проблема біопсії - професійність медичного працівника. Справа в тому, що він повинен правильно вибрати місце захворювання, так як в початковій стадії хвороби вогнище ураження займає мінімальну площу. Також вимагає особливої обережності і професіоналізму сама процедура (біопсія), яка не повинна привести до ускладнень здоров'я хворого і заподіяти йому мінімум дискомфорту. Від правильності вибору місця біопсії залежить отриманий матеріал (зразок тканини), за результатами дослідження якого призначається методика лікування.

Отриманий зразок тканини пацієнта направляють у спеціальну лабораторію на гістологічний аналіз. Методика аналізу побудована на догмі, що всі клітини нашого організму залежно від приналежності до певної групи тканин мають індивідуальну будову. При злоякісних захворюваннях структура клітини кардинально порушується, при чому дефекти розвитку клітини можна спостерігати у звичайний мікроскоп. Біопсія і покликана виявити або спростувати факт цих порушень.

Перед дослідженням матеріал (зріз тканини) проходить спеціальну обробку. Метою обробки є отримання та фарбування дуже тонких прозорих скибочок тканини. Для додання твердості зразком його просочують парафіном, а потім нарізають на тонесенькі частки за допомогою мікротома (особливого понадгострого ножа). Потім зрізи поміщаються на лабораторне скло, де безпосередньо і відбувається фарбування, яке може проводитися різними способами, але обов'язково в кілька етапів. Перекладання лабораторних стекол з однієї ванночки з барвником в іншу, чим супроводжується біопсія) може вироблятися як вручну, так і автоматично, але це єдина операція, на стадії якої можлива автоматизація процесу. На інших етапах підготовки і дослідження присутня тільки високопрофесійна ручна праця працівників лабораторії.

На останньому етапі спеціально пофарбований зразок виявляється під мікроскопом, де і виноситься вердикт. Право прийняття рішення належить патологоанатому, який повинен визначитися з тим, яка пухлина є (злоякісна або доброякісна), на що вкаже біопсія, а також по можливості визначити тип злоякісного утворення. При хорошому матеріалі і високій майстерності доктора можна також визначити деякі особливості захворювання і дати перший прогноз його розвитку.

Часто бувають випадки, коли біопсія під мікроскопом дає недостатній обсяг інформації. У такому випадку застосовується імуногістохімічне дослідження. Суть його в тому, що зрізи тканини для кожного випадку обробляються спеціальними протипухлинними сироватками. При збігу природи захворювання і сироватки в тканини зразка утворюються жовті гранули, добре помітні під мікроскопом. Одним із прикладів є діагностика меланом - виду злоякісних пухлин шкіри, добре дає метастази.

Для більш поглибленого аналізу змін у тканині біопсія може бути розглянута під електронним мікроскопом, який дозволяє збільшити об'єкт до 100 тисяч разів. Дозволяючи максимально повно розглянути процеси, що відбуваються в одній клітці, електронний мікроскоп все ж має один недолік. Через величезне збільшення втрачається бачення всієї площі зразка, так як під спостереження підпадає лише кілька клітин. Цей факт ще раз підкреслює важливість правильного вибору місця біопсії.