Бутень клубневидний

Бутень клубневидний росте в Західній Європі, Малій Азії, Україні, Росії та США. Любить він узлісся лісів, чагарники і луки. Стебло тонке і не дуже високе (60-180 см), розгалужене, порожне, у верхній частині голе і гладке, а у нижній - опушене, кругле, без борозенок, покритий фіолетовими плямами. Листя тричіперисті, красиві, ніжно-зеленого кольору. Квітки білі, розташовані у вигляді парасольки. Цвіте з червня по серпень. Коріння потовщено-клубневидне їстівне. У надземній частині рослини містяться вітамін С - 7 мг%, флавоноїди - 0.4%, ефірна олія - 0,4, кумарини - 0,5-1,6%. У коріння - ефірна олія, алкалоїди та до 28% крохмалю. У всіх частинах рослини виявлено летючий алкалоїд херофіллін. Зустрічаються Бутен Прескотта, Бутен золотистий, ароматний, жорстко волосистий і п'янкий. Вони відрізняються більш щільним стеблом, повністю опушеним жорсткими волосками. Бутень Прескотта і золотистий також їстівні. У їжу використовують коріння, які можна їсти сирими, вареними і смаженими. Подрібнені в м'ясорубці, вони можуть збагатити смакові якості картопляного пюре, рисової запіканки, смаженого м'яса і овочевого фаршу для пиріжків. В Молдові та Румунії з молодих ніжних пагонів і листя готують окрошки, зелені борщі та супи. Ними заправляють салати, їх додають у гарніри і соуси, в круп'яні запіканки і інші блюда. М'якоть у бульби біла, ніжна з тонким пряним смаком, дуже схожим на селеру, пастернак і нашу звичайну ріпу. Під назвою "кервельская ріпа" його іноді розводять як овочеву рослину на городах.