Еталони жіночої краси в усі часи

Один відомий філософ сказав: «Краса - це відкритий рекомендаційний лист, авансом завойовує нам серця». Навряд чи зараз знайдеться хоч одна людина, яка хотіла б заперечити ці слова. Бути гарним - найдавніша мрія кожної жінки. Можливо, знайдуться феміністки, які скажуть: «А що ж робити тим, кого природа не наділила гарною фігурою або привабливим обличчям». Все дуже просто - зробіть себе самі. Більше того, кожена людина володіє чимось прекрасним. Треба тільки знайти це і зуміти підкреслити. Майстерно приховувати свої мінуси і підкреслювати все красиве - це не маскарад, а прояв прагнення до краси. Не можна стати красивою для інших, якщо нехочешь бути красивою для самої себе. Якщо ви погано спали про це вранці нагадає вам ваше дзеркало, хіба ви не засмучені? Якщо ваша фігура трохи відстала від ідеалу, хіба вам не хочеться її покращити? Спробуйте замість щільного сніданку зробити комплекс вправ - і ви відразу відчуєте себе набагато впевненіше, навіть якщо результатів поки не видно. Людина, яка звикла щодня піклуватися про себе, відчуває себе набагато впевненіше, у неї зростає почуття власної гідності, вона спокійніше вступає у свої будні.

У всі часи були свої критерії та еталони краси. У Стародавній Греції, наприклад, про красиву людину говорили неменше, ніж про знаменитого полководця або державного діяча. Еталоном абсолютно пропорційної фігури в ті часи вважали атлетичну статуру громадянина-воїна. Для жінки красивим вважалися високий зріст, розгорнуті плечі, тонка талія, розширений таз, вертикальна лінія живота і прямі бездоганної форми ноги. Ставлення греків до людського тіла як до самого високого символу краси підтверджує пластичне мистецтво Стародавньої Греції. Фідій, Пракситель, Скопас, Леохар, Лисипп і інші майстри виліпили чудові образи жінок, надаючи їх фігурам ідеалізовану досконалість богів Олімпу. Згадаймо статуї Афіни, Артеміди і Афродіти. Еллінські норми краси та гармонії досконалого тіла уособлює мармурова статуя богині любові і краси Венери Мілоської,що знайдена на острові Мілос.

Для древніх єгиптян досконалими вважалися жінки високого зросту з широкими плечима, вузькою талією і неширокими стегнами. Уявлення про красу взагалі і про красу жіночого тіла змінювалося протягом століть, але ніколи не залишалося непоміченим для художників і скульпторів. Уже в 15 столітті з'являються перші трактати, присвячені красі жінки. У них автори намагаються привести свої еталони краси, пов'язані з формою і розмірами плечей, грудей, стегон, талії. В одному з таких трактатів говорилося: «Статура жінок повинна бути велика, міцна, але при цьому шляхетних форм. Надзвичайно росле тіло не може подобатися, так само як невелике й худе ... Найкрасивіша шия овальна, струнка, біла і без плям ... Плечі повинні бути широкими. На грудині не повинна проступати жодна кістка. Найкрасивіші ноги - це довгі, стрункі, унизу тонкі із сильними сніжно-білими литками, які закінчуються маленькою, вузькою, але не худорлявої ступнею ... Передпліччя повинні бути білими, м'язистими ... ». Цей ідеал з часом зазнав деяких змін і вже В 17 столітті крім високого зросту, розвинених плечей і грудей одним з головних еталонів вважалася осина талія - до 40 см в обхваті. Якщо талія в дійсності була трохи ширше, її затягували в корсет.

В аристократичних салонах 18 століття ідеальними вважалися жінки з маленькою витонченою головкою, вузькими плечима, тонкою і гнучкою талією, округлою лінією стегон. Іншим був ідеал краси російської жінки: вона повинна була бути високою, статною, сильною - такою, що могла виконувати різну нелегку жіночу роботу.

Новий тип жіночої краси виник на початку 19 століття. Цей час висунув на арену жінку-хлопчика: тоненьку, з маленькими грудьми, вузькими стегнами, без підкресленої талії, з хлоп'ячої стрижкою.

Наш час теж виробив свій ідеал краси. Його складовими є стрункість, легкість і граціозність рухів, гарна постава, вільна і витончена манера триматися. Тепер все частіше проводяться всілякі конкурси краси, де досконалими вважаються дівчата, які мають окружність бюста 90 см, талії - 60, стегон - 90 см. Цікаво, що б з цього приводу сказали дівчата Королівства Тонго, розташованого на островах в південно-західній частині Тихого океану? Місцеві красуні вважаються неконкурентоспроможними, якщо важать менше 130 кг.

Щоб стати красивими і привабливими, багато жінок йдуть на крайні заходи - виснажують себе дієтами і навіть вдаються до допомоги пластичних операцій. Ми не проти подібних методів, але все добре в розумних межах. Канони краси змінювалися протягом століть та були різними у різних народів. Але всі жінки мають рівні шанси бути красивими привабливими, в тому числі й ті, які не мають від природи ідеальною фігурою.