Мати-й-мачуха

Невисока трав'яниста багаторічна рослина з дрібними золотисто-жовтими квітками. Квітки першими з'являються на відталих прогалинах, до розпускання листя мати-й-мачухи. Перед настанням ночі і в сиру погоду суцвіття (кошики) закриваються. Мати-й-мачуха є одним з найбільш ранніх медоносів, що зацвітають відразу після танення снігу. Іноді можливо спостерігати цікаву картину: на північних, холодних схилах ярів ще тримаються залишки снігу, а на теплих схилах, дбайливо зігріти весняним ласкавим сонечком, радують око золотисті квітки мати-й-мачухи. Ранньою весною золотисто-жовті суцвіття-кошики активно відвідуються бджолами, старанно збираючими найперші, весняні пилок і нектар. Мати-й-мачуха представляє особливий інтерес для бджолярів, саме як ранний пилконос, оскільки істотно підтримує бджолині сім'ї після довгої зимівлі. Латинське ж назву рослини можна вивести з слів «tussis» (кашель) і «agere» (виводити), що вказує на основну дію - відхаркувальну. Як лікарська рослина мати-й-мачуха була відома в Стародавній Греції. Мати-й-мачуха використовувалася в медицині з давніх часів. Ді-оскорід, Пліній і великий Гіппократ, ім'я якого носить клятва сучасних цілителів, застосовували її в своїй практиці. У квіткових кошиках і листі містяться органічні кислоти, сапоніни, рутин, аскорбінова кислота, полісахариди (інулін, декстрин), слизу, ефірне масло. Листя збирають в першій половині літа. Листя і квітки використовуються як пом'якшувальний, дезінфікуючий, відхаркувальний і протизапальний засіб при бронхіті, ларингіті. Крім того, застосовуються при алергії, артриті, малярії, набряках, епілепсії, задишці, виразці шлунка, хворобах серця, сечового міхура і нирок