Пастернак лісовий

Найбільш відомий пастернак лісовий. Це дворічна парасолькова трав'яниста рослина висотою від 40 до 120 см з опушеним стеблом і опушеними листками. Корінь у пастернаку дикого тонкий, веретеновидний, розгалужений. Листя перисті, частки їх яйцевидно-довгасті, бічні листя лопатеві. Квітки жовті, зібрані в суцвіття-парасолька. У парасольці від 9 до 20 променів. Плоди бурі, округло-еліптичні, плоскоокаті. Цвіте в липні - серпні. Плоди дозрівають у вересні. Його можна зустріти майже по всій Європі аж до Арктики. Росте на лісових галявинах, серед чагарників, біля доріг, на вигонах і городах, у житла і по краях полів. Цікаво відзначити, що лісовий пастернак морозостійкий і витримує весняні заморозки до -7 С, а взимку не вимерзає при -45 ...- 50 С. Дикий пастернак не вимагає поливу, прополки й підгодівлі. З усіма негараздами справляється сам. І тому його культивування або хоча б підсадка в місцях зростання становлять певний практичний інтерес. З культивованих сортів найбільш відомі: сорт Круглий, що відрізняється скоростиглістю, і сорт Студент - середньостиглий, з подовжено-конусовидною формою коренеплоду. У корені пастернаку міститься до 11% вуглеводів, 1,4% білків, 0,1% органічних кислот, 1,2% золи, 2,4% клітковини. У 100 г свіжого коренеплоду 8 мг натрію, 342 мг калію, 57 мг кальцію, 22 мг магнію, 73 мг фосфору, 0,7 мг заліза. Вітаміну С 20 - 30 мг%, В1, В2, В6 і каротину - десяті й соті частки міліграма на 100 г продукту. Пастернак збуджує апетит, покращує травлення, особливо при захворюваннях шлунка, діє знеболююче, знімає спазми, сприяє виведенню з організму шлаків, піску та каміння з нирок, є сечогінним засобом. Для харчових цілей використовують коренеплід і значно рідше листя, квітки і насіння. Ніжну м'якоть кореня вживають як у вареному вигляді, так і в сирому (тертому). З коренеплодів готують салати, вінегрети, супи, бульйони, їх використовують у змішаних овочевих стравах.