Подорожник великий

Трав'янистий дворічник (рідше однолітник) висотою до 40-60 см. Коренева система мичкувата. Листя на довгих черешках, широкі, овальні, з 3-7 жилками. Квітки зібрані у вузьке колосовидне суцвіття. Цвіте протягом усього літа, з червня по вересень. Зустрічається зазвичай вздовж доріг, на стежках, поблизу житла, на пустирях, іноді на луках і полях. Лікарською сировиною є листя, зібрані під час цвітіння, і насіння. У листі містяться вітаміни (С, К, каротин), пектини, сапоніни, гіркоти, флавоноїди, дубильні речовини, а в насінні - слиз, сапоніни, вуглеводи і жирна олія. Аптечний препарат Сік подорожника складається із суміші соку подорожника великого і подорожника блошного (Plantago psyllium) і застосовується при лікуванні виразки шлунка, дванадцятипалої кишки (з нормальною або зниженою кислотністю), анацидного гастритів, хронічних колітів: приймають по 1-2 чайні ложки, розведені в 50 мл кип'яченої води, 3-4 рази на день за 20 хвилин перед прийомом їжі протягом місяця. У тибетській медицині трава подорожника, відомого під назвою tha-ram (тха-рам), застосовувалася для лікування захворювань кишечника (при проносі) і лімфатичної системи. У народній медицині подорожник застосовується як кровоочищаючий, вітамінний, загальнозміцнюючий і навіть протираковий засіб при шкірних онкозахворюваннях (а також раку шлунка і легень), цинзі, атеросклерозі, запаленні сечового міхура, застуді, кропивниці. Листя прикладають до опіків, наривів, невеликих ран, використовуючи кровоспинні властивості подорожника, настоєм полощуть рот при запаленнях і кровоточивості ясен, роблять примочки або промивання при запальних захворюваннях очей. Насіння використовують як протизапальний і обволікаючий засіб. Способи приготування лікарських форм аналогічні описаним у статті про подорожник ланцетолистий. Не можна застосовувати препарати з подорожника великого при виразці шлунка і гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку!