Полин гіркий

Трав'янистий багаторічник заввишки до 1 м з борознистим опушеним стеблом. Листя і стебло сріблясто-зелені. Листя двічі-або тричіперисторозсічені, широкі, розділені на закруглені ланцетні частки. Кошики зібрані в волотисте складне суцвіття. Цвітіння - з липня по вересень. Плід - сім'янка. Зустрічається на луках, лісових галявинах, часто на засмічених місцях, поблизу житла або вздовж доріг. В якості лікарської сировини використовується верхня частина трави, зібрана на початку цвітіння. У надземній частині полину містяться гіркі речовини анабсинтин і абсинтин, органічні кислоти, каротин, флавоноїди, ефірна олія, дубильні речовини і аскорбінова кислота. У різних лікувальних системах застосовується як збудник апетиту і поліпшуючий травлення засіб. Прийом препаратів полину гіркого сприяє підвищенню секреції шлункового і панкреатичного соку, жовчі, що використовується при лікуванні ряду захворювань печінки, жовчного міхура, при гастритах із зниженою кислотністю. Препарати, що містять ефірну олію, застосовуються при малярії, грипі, диспепсії, захворюваннях верхніх дихальних шляхів, безсонні, екземі, бронхіальній астмі, запорах, ревматизмі. У народній медицині - як на Сході, так і на Заході - полин використовується значно ширше: при гастритах, дизентерії, ожирінні, анемії, жовтяниці, мігрені, метеоризмі, неприємному запаху з рота, епілепсії, печії, паралічі, подагрі, геморої, для лікування алкоголізму, а зовнішньо - при гнійних ранах та алергії. У гомеопатії застосовується при лікуванні захворювань жіночих статевих органів та епілепсії. У монгольській гілки тибетської медицини (прийнято вважати, що, крім власне тибетської, існує два відгалуження, пов'язаних з розповсюдженням буддизму за територію Тибету - монгольська і бурятська, або забайкальська, гілки) використовується кілька інших видів полину: Artemisia commutata, mkhan-dmar (мкан -дмар) - коріння і трава застосовуються при лікуванні хворобливих пухлин у грудній клітці; Artemisia gmelinii, phur-mong (фур-монг) - зола трави використовується при наривах, пухлинах і як протигельминтний засіб; Artemisia integrifolia, mkhan-skya (мкан-скі -а) - коріння і трава є дієвим засобом проти кровотечі, застосовується також при набряках суглобів; Artemisia mongolica, mkhan-dkar (мкан-дкар), полин монгольська - трава служить для лікування при захворюваннях нирок; Artemisia rupestris, yog-mo ( йог-мо) - трава використовується для лікування нагноєнь, гнійних ран, при фурункулах; Artemisia scoparia, zangs-rtsi-ba (зангс-ртсі-ба), полин метільчата або венічна - трава цього виду застосовується при захворюваннях mkhris і жовтизни очей; Artemisia sieversiana, tshar-bong (mtuap-6oHe), полин Сіверса - трава та суцвіття використовуються при запаленнях органів дихання. Категорично не можна застосовувати при підвищеній кислотності шлункового соку, вкрай небажано внутрішнє застосування годуючим матерям і вагітним. Передозування призводять до судомних нападів на зразок епілептичних та інших негативних наслідків.